У ТаНаХу є книга Невіім - Пророки, власне пророків-чоловіків в історії іудаїзму налічувалося 48. Проте Талмуд говорить нам про те, що окрім цих пророків, було ще 7 жінок-пророчиць. Загалом Талмуд уточнює, що було набагато більше пророків (насправді аж майже 1 200 000), але тільки ті пророки, чиє послання було актуальним для майбутніх поколінь, склали список тих сорока восьми.
А хто ж все-таки входив до числа семи пророчиць?
Праматір Сара
Будучи дружиною Авраама, Сара була рівним партнером в його зусиллях по поширенню монотеїстичних вірувань і моралі. Авраам надихав на віру в єдиного Б-га чоловіків, а Сара - жінок. Спочатку її звали Іска, але Авраам назвав її Сарай ("моя принцеса", або за іншим значенням "найкраща"), тому що вона перевершувала його в своїх пророчих здібностях. Коли їй було 89 років, Б-г наказав змінити її ім'я на ім'я Сара (що означає "принцеса"), а ім'я Аврам ("благородний батько") на Авраам ( "батько народів"), після чого їх благословили народженням сина, Іцхаком.
Сара була настільки святою, що її хліб залишався свіжим увесь тиждень, її суботні свічки горіли аж до наступної п'ятниці, а над її шатром перебувала хмарина Шхіни. Згадуючи вік Сари на момент її смерті, вірш говорить, що її життя було "100 років, 20 років і 7 років." Мудреці пояснюють, що, коли їй було 100, вона була чиста від гріха, неначе дівчина 20 років; коли їй було 20, вона була прекрасна і чиста, ніби семирічна.
Мірьям, сестра Моше-рабейну
Нащадки Авраама і Сари потрапили до Єгипту, де їх поневолив фараон. У ті нелегкі часи народилася маленька дівчинка на ім'я Мірьям (що означає "гірка") у Амрама і Йохевед. Її батько був лідером того покоління, а її мама була акушеркою. Батьки Мірьям не хотіли, щоб фараон продовжував вбивати їх дітей, а тому Амраму і Йохевед довелося розділитися. Мірьям передбачила, що їм судилося народити дитину, яка в майбутньому виведе людей з рабства, вона переконала батьків знову одружитися. У цьому союзі і народився Моше, рятівник Ізраїлю. Мірьям продовжувала вірити у краще майбутнє, навіть коли її батько сумнівався в прогнозах дочки. Коли наорд Ізраїлю вийшов з Єгипту і пройшов через Червоне море, залишаючи єгиптян позаду, Мірьям вела жінок з піснями і танцями.
І завдяки заслугам Мірьям, Б-г забезпечив людей колодязем з чистою водою впродовж майже 40 років мандрівок у пустелі.
Двора з книги Шофтім
Двора-пророчиця правила Ізраїлем, сидячи під пальмовим деревом в землях Ефраїма. Одна з причин цього місця під відкритим небом полягала в тому, що вона побоювалася бути наодинці з чоловіками, які приходили за її порадою, тому вона вирішила зустрічатися з ними прилюдно. ТаНаХ описує її як "жінку полум'я". Мудреці розуміли це як те, що вона мала честь робити гноти для храмової менори. Вона передала послання Вс-вишнього Бараку: він повинен піти на війну проти кнаанських народів, які гнобили народ Ізраїлю. Барак погодився піти на війну, тільки якщо Двора піде з ним. Вона послухалася, і народ Ізраїлю переміг Сісру (за допомогою Яель, ще однієї хороброї жінки).
І Двора заспівала пісню, щоб подякувати Вс-вишньому за Його допомогу і пророцтво від Нього. Після цього народ Ізраїлю жив спокійно без воєн у своїй землі 40 років
Хана, мати пророка Шмуеля
Хана була в шлюбі з пророком Елькана. У неї не було дітей, але у другої дружини її чоловіка, Пніни, було багато дітей. Одного разу вона була так засмучена, що вирушила до Храму плакати і молитися. Вона пообіцяла Б-гові, що якщо Він благословить її сином, вона віддасть Йому всі дні його життя.
Її молитва була незвичайною, вона була дуже тихою, і Елі, первосвященик того часу, подумав, що вона була п'яною. Коли Хана пояснила, що вона робила, він був вражений і погодився, що вона все зробила правильно. Більш того, багато законів про молитву засновані на молитві Хани.
Авігаль
Авігаль була мудрою і красивою дружиною Набала, чоловіка скупого і сильного, неначе лев. Після того, як Набал відмовився давати провізію царю Давиду і його людям, Авігаль власноруч принесла їм хліб, вино, м'ясо і сухофрукти, і переконала царя Давида не вбивати її чоловіка. Відповідно до Талмуду, вона домоглася цього, обгрунтовуючи це єврейськими законами.
Через десять днів після зустрічі царя Давида і Авігаль Набал помер, а цар Давид і Авігаль одружилися. Традиція говорить нам, що Авігаль робила більше, ніж просто висловлювала мудрі слова, вона ще й пророкувала Давиду.
Хульда-пророчиця
Хульда була тією людиною, яка надихала царя Йосію продовжувати відновлювати Храм в Ієрусалимі і відновлювати служіння Вс-вишньому в Храмі. Після того, як цар запитав її про значення відкритого сувою Тори, який вони знайшли в Храмі, вона передала царю наступне послання від Бога: "Я накличу лихо на це місце і на його жителів - всі слова в книзі, які прочитав цар юдейський, - тому що вони залишили Мене і поклонилися іншим богам... Тому гнів Мій впаде на це місце, і буде він невгамовним.
Але цареві юдейському ... Але тому що твоє серце було ніжним, і ти змирився перед Вс-вишнім, коли почув, що Я накликав проти цього місця і проти його жителів... і ти зняв свій одяг і плакав переді Мною - Я чув тебе. Тому Я заберу тебе до твоїх батьків, ти підеш в свою могилу в спокої, твої очі не побачать всіх нещасть, які Я накличу на це місце".
Естер
Це була єдина жінка, яка написала книгу ТаНаХу - Сувій Естер, або Мегілат Естер. Естер була єврейською дівчиною, яка виявилася на висоті і врятувала єврейський народ від злого Амана, що хотів знищити всіх євреїв за один день.Узята в палац короля проти своєї волі, Естер використовувала своє становище для того, щоб викрити Амана, підступного негідника, і врятувати свій народ.
Разом зі своїм дядьком Мордехаєм, вона написала Книгу Естер для всіх наступних поколінь, щоб її читали щороку на Пурім, день, коли євреї святкують перемогу над своїми ворогами.