Підписатися на розсилку

Пошук

Стара синагога у Микулинцях

Здавна в Микулинцях Тернопільської області проживала чисельна єврейська громада. На думку дослідників, тут мова йде про повторне заселення після епохи хмельниччини і турецького нашестя. Найбільш рання згадка про єврейське населення у Микулинцях датується 1716 роком. В 1765 р. В Микулинцях і найближчих селах проживало 485 євреїв. До кінця 19 ст. євреї, хоча й не становили абсолютної більшості, були настільки впливовими, що представники громади неодноразово обиралися на посади мера міста (мер Курц), міського судді (суддя Глік) та керівника залізниці. В "Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich" (1880-1902) на стор. 412 написано: "...населення (Микулинців) складає 926 римо-католиків, 946 греко-католиків, 1770 ізраелітів...". Також далі там написано про активну участь микулинецьких євреїв у торгівлі: "...жиди тутешні заможні займали провідне становище в торгівлі як у Микулинцях, так і на торгах та ярмарках по довколишніх містах і містечках в Тарнополі, Теребовлі, Хоросткові, Струсові, Янові, збіжжям, яйцями, кіньми, рогатою худобою, особливо нитками з коноплі, які велику кількість скуповували у місцевого населення і вивозили за кордон, а також яйця, що мільйонами відправляли до Гамбурга та Англії..."

Панорама довоєнних Микулинець (червоною стрілкою відмічено місцезнаходження будівлі синагоги)

  
Відсутність традиційної єврейської архітектури пояснюється грандіозною пожежею в 1903 році, що знищили історичне ядро містечка. Крім житлової забудови, згоріла дерев'яна синагога 18 ст. і школа, побудована на кошти відомого мецената барона Моріса де Гірша. Містечко довелося відбудовувати наново, враховуючи досить жорсткі "цісарські" норми, тому нова забудова вийшла уніфікованою, без яскраво вираженого "єврейського профілю". На державні кошти Відня, зокрема, у 1910 р. була побудована кам'яна синагога, і частково держава профінансувала відновлення восьми молитовних будинків і школи барона Гірша. Навіть у 1927 р. за часів Другої Речі Посполитої з її відверто антисемітською політикою на виборах до міської ради євреї отримали 17 місць (в тому числі три - сіоністи) з 48 мандатів. В Микулинцях існував єврейський банк. У 1929 р. був створений фонд для безвідсоткових позик. У культурно-політичній сфері були дуже активними сіоністи. Великий вплив в Микулинцях також мали хасиди, особливо хасиди Ружина, Гусятина і Чорткова. Ружинські хасиди стали основою філії "Агудат Ісраель", яку було створено в Микулинцях після Першої Світової війни. Між "Агудат Ісраель" і сіоністами завжди йшла запекла боротьба.
 
Будівля синагоги, яка збереглася понині по сучасній вул. Грушевського, 47, була зведена наприкінці 19 ст. Споруда синагоги, якщо уважно придивитися, ще зберегла ознаки єврейського храму. Трикутний портал головного входу спирається на великі круглі колони. Вузькі, з оригінальним завершенням у східному стилі вікна знаходяться обабіч головного входу. В середині проведено ремонт і ознак синагоги віднайти не вдалося, напевно знаходяться за штукатуркою. Споруда знаходиться в кварталі де раніше компактно проживали євреї. Зараз у будівлі розташований магазин будівельних матеріалів. Також на місці хедеру (школи для єврейських дітей) у наш час знаходиться магазин.
 
Синагога простояла недовго. В кінці 1941 р. німці наказали євреям розібрати її на камінь і вимостити їм дороги. Тоді ж знищили і єврейське кладовище. Мало чого відомо про долю молитовних будинків, також невідомо, чи справді та будівля, якою зараз називають колишньою синагогою, була єврейською божницею. Можливо, це була вищезгадана школа барона Гірша.
 
Джерела:
1. myshtetl.org
2. Полюхович Д. Микулинці. Загадковий камінь і підозра на синагогу / Хадашот. – 2017. – №12.