Дані про існування єврейської громади у Чорткові відносять до документу, датованого 1628 р. Найдавніша синагога оборонного типу постала, ймовірно, ще наприкінці XVII ст. У 1722 р. власник Чорткова Стефан Потоцький надав місцевій єврейській громаді особливий привілей. Вдокументі, зокрема, зазначалося: "Синагога, як і цвинтар, повинні утримуватися в актуальних межах. Лише три будинки: лічниця та доми доктора і кантора є звільнені від податку".
Єврейський квартал, у якому локувалися ці три споруди, був розташований в північно-західній, щільно забудованій частині містечка. Згідно з кадастровою картою за 1824 р., на південь від описуваної старої синагоги стояла невеличка дерев'яна божниця. У 1870 р. було споруджено клойз. Стара синагога залишилася ортодоксальною. Старовинну божницю ("Стару синагогу") й сьогодні можна побачити в центрі міста, неподалік від нової ратуші, за адресою вул. Гоголя, 2. Та в одноповерховій будівлі з товстими стінами синагоги вже давно немає… Відомо, що у 1754 році єврейська громада розпочала будівництво ще однієї синагоги, гроші на яку дав рабин Маєр Кац. Можливо, що йдеться про цю ж саму стару божницю – Велику синагогу, а датування її в реєстрі місцевих пам’яток 80-ми роками XVII століття помилкове. Протягом 1927 р. на південь від старої синагоги зведено "ортодоксальну школу" за проектом архітектора Собінського зі Львова. Єврейський квартал існував до Другої світової війни. В часи війни він перетворився на руїну. Описувана синагога - чи не єдина стара будівля цього кварталу, яка перетривала період лихоліття. Дата її спорудження вирізьблена на одвірку над входом до головного чоловічого залу.
Шляхом досліджень було встановлено зміни, впроваджені під час реконструкції, проведеної в кінці ХІХ - на початку ХХ ст.: змінилася конструкція циліндричного склепіння в пуліші та була розширена прибудова сходової клітки, замінені склепіння жіночих галерей та реконструйований дах; змінено архітектурний вистрій фасадів, розібрано жіночі галереї з півдня. В радянському часі замуровані деякі вікна та ніші, розібрана біма. Післявоєнні реконструкції внесли принципові зміни у планувальну структуру, більшість декоративних та ритуальнихї елементів втрачена.
Споруда окремо стояча, мурована, зведена на цоколі, базована на прямокутному плані традиційної орієнтації. До основного об'єму. До основного об'єму від заходу прилягає невеличка будівля зі сходами. Вкрита будівля трисхилим бляшаним дахом, прибудова - двосхилим. Фасавди декоровані пілястрами, між'ярусними та вінцевими карнизами. Віконні прорізи прямокутні з півциркульним завершенням.
Інтер'єр змінений, внутрішній вистрій та планувальна структура втрачені майже цілковито. У головному залі на стінах та на склепінні збереглися розписи (дуже пошкоджені) з зображенням оленя, бика та лева - на південній стіні; скорпіона (частково забілені) - на північній стіні. Розписи витримані в брунатно-зеленій гамі. Решта розписів вкрита грубим вапняним набілом. Дверний проріз головного залу декорований різьбленим білокам'яним обрамуванням з рослинним орнаментом та висіченою датою побудови божниці - "1771". У 1994 р. група архітекторів під керівництвом С. Цимбалюка обстежила та обміряла синагогу.
У 1860 році ружинський цадик Давид Моше Фрідман заснував у Чорткові хасидський осередок. На початку ХХ століття євреї складали третину населення міста, то ж з’явилася необхідність у будівництві нової синагоги. Збудована за проектом віденського архітектора Ганса Гельдкремера впродовж 1905–1909 років, вона отримана назву «Нової синагоги». Будівля колишньої споруди божниці є придбаним у 1870-х рр. рабином Давидом-Моше Фрідманом родинним будинком шляхтичів Садовських. Перебудована згідно з проектом Цесліковського, за взірцем архітектури резиденції садгірського цадика. Від півночі та півдня до існуючої будівлі було добудовано два флігелі з круглими вежами.
Побудована в романтичному стилі з використанням мавританських мотивів, божниця була схожою радше на фешенебельний палац, ніж на будинок молитви. Розкішності їй надало оздоблення різьбою, виконане італійськими майстрами.
Розташована в забудові кварталу, на південь від центральної частини міста. Мурована з цегли, тинькована (під час останнього ремонту - "під шубу"). Фасади декоровані карнизами, тягами, поясками, восьмигранними колонами, керамічними вставками, розетами, аркатурними поясками. Споруда увінчана цегляним аттиком, оздобленим аркатурним пояском і восьмигранними вежечками, які фланкують кожний фасад. Західній фасад двоярусний, з центральним ризалітом, на осі прорізаний круглим віконним отвором. Північний і південний фасади пожвавлені дзеркалами, декоровані керамічними вставками з рослинним орнаментами. Центральний портал - перспективний, декорований колонами з композитними капітелями, ліпними тягами та прямокутними дзеркалами. Віконні прорізи основного об'єму синагоги - з півциркульним завершенням, у ліпних обрамуваннях. Вкрита бляшаним дахом складної форми.
«Нова синагога» (садиба цадика Д. Фрідмана) побудована в 1905 - 1909 роках віденським архітектором Г. Гельдкремером в псевдоорієнтальному стилі. Прикрашена італійськими майстрами розкішною різьбою і живописом. Сюди в 1910-1914 роках щорічно приїжджав головний рабин з Відня або Парижа і проводив богослужіння, на які прибували євреї з різних міст Галичини, Австрії, Румунії, Угорщини, Чехії, Словаччини, Польщі, Сербії та Росії. За часів Першої світової війни будівля була частково зруйнована, але відбудована впродовж 1925–1927 років. Під час Другої світової в Чорткові, як і в більшості міст Галичини, майже вся єврейська громада міста була знищена нацистами.
В радянський час синагога зазнала руйнації. У 1980-х рр. її було пристосовано під центр дитячої творчості. У 1994 р. було проведено архітекртурно-археологічні обміри та обстеження синагоги. Зараз в приміщенні синагоги діє школа юних техніків.
Джерела
- Оксана Бойко / Синагоги України. - ВІСНИК інституту УКРЗАХІДПРОЕКТРЕСТАВРАЦІЯ. - № 9. - С. 166-168.
- Андрій Бондаренко Чортків: дві синагоги / Подорожі Україною і світом (електронний ресурс).