Мідраш розповідає: «25 числа місяця елул був створений світ. У Рош-ГаШана, 1 числа місяця тішрей, була створена перша людина. В цей же день перша людина отримала заповідь від Вс-вишнього, Який заборонив йому їсти від дерева пізнання добра і зла. І в той же день людина порушила дану йому заповідь, за що тут же була засуджена і визнана винною. Суд засудив її до вигнання з Ган-Едену. Але до 10-го числа місяця тішрей людина розкаялася і була помилувана. Сказав їй Вс-вишній: "Як ти виправив свою провину, спокутував в цей день, так і твої нащадки будуть прощені в цей день - якщо захочуть виправитися"».
Починаючи з Рош-Гашана, коли Небесний суд виносить вирок кожній живій істоті на землі, і закінчуючи Йом-Кіпуром, коли цей вирок затверджується, весь світ охоплений страхом перед Вс-вишнім.
Кращий час для виправлення - 10 перших днів місяця тішрей, від Рош-ГаШана до Йом-Кіпуру, які називаються Грізними днями, Ямім Нора.
Строго кажучи, критично переглядати всі свої справи, добре в будь-який час. Сказали наші мудреці: «Виправся у день своєї смерті» (Авот 2:10), але оскільки ніхто не знає коли помре, то виправляти погані вчинки треба щодня.
Проте найбільш сприятливими днями для каяття вважаються Грізні дні. Вранці весь тиждень між святами читають спеціальні молитви - сліхот. У головну молитву Аміда (18 благословень) вводять зміни: замість «Святий Б-г» вимовляють «Святий Цар», замість «Цар, люблячий Справедливість і Суд» кажуть «Цар Суду».
Субота перед Йом-Кіпуром називається Суботою повернення (виправлення), Шабат Шува. У цю суботу в синагогах читається гафтара, уривок з Пророків, який починається словами (Гошеа, 14): «Вернись, Ізраїль, до Вс-вишнього, свого Б-га». Мудреці коментують: Вернись до Вс-вишнього, навіть якщо не вірив в Нього. Людина своєю поведінкою ображає Творця, а Той каже йому: Повернись до мене, і я прийму тебе.
Ось що пише про 10 днів каяття Кіцур Шульхан Арух:
1. Ці дні найбільш добрі для каяття. Пророк говорить: "Шукайте Б-га, доки можна знайти Його, кличте Його, як Він близько! Хай залишить лиходій шлях свій, і грішна людина - помисли свої, і повернеться до Б-га, і помилує його [Б-г], і до Вс-сильному [Б-га] нашого, бо багато прощає Він" (Йешаягу, 55:6,7). Мудреці наші пояснюють, що мова тут йде саме про Десять днів каяття: в ці дні Вс-вишній наче сходить до нас, роблячи Себе особливо близьким і доступним. Тому кожен з нас в ці дні зобов'язаний ще раз проаналізувати свою поведінку, дати собі звіт у своїх вчинках і зробити тшуву.
2. Можна запитати: але ж весь місяць елул призначений для каяття, невже недостатньо тшуви перед Рош-ГаШана? На це питання можна відповісти питанням: а чому "Таханун" ми читаємо після "Шмоне-есре" - адже, здавалося б, сповідь в гріхах повинна передувати цій молитві, коли ми немов постаємо перед лицем Вс-вишнього? На обидва ці питання є одна відповідь: подібно до того, як після прання на білій скатертині залишаються плями (яких не було видно, поки скатертина була брудною), так лише після тшуви в місяці елул людина усвідомлює свої справжні гріхи, настільки вони глибоко проникли в його душу, що він їх не помічає. Натяк на те, що приховане зло в душі набагато небезпечніше за очевидного, ми знаходимо в одному із законів Тори. Людина, яка усвідомила свій гріх, робить спокутувальне жертвоприношення "хатат" в залежності від свого матеріального достатку: багач приносить в жертву вівцю або козу, бідняк - міру борошна. Однак якщо людина не впевнена, що вона вчинив гріх, і бажає позбутися сумніву, зробивши "повинне" жертвоприношення ("Ашам"), то незалежно від того, бідна ця людина або багата, вона зобов'язана принести в жертву барана, вартість якого досить висока (Ваікра, 4:27 - 5:19). Тора тим самим вказує на те, що зробити тшуву, знаючи про свої погані вчинки, легше, ніж подолати погану звичку, яка, можливо, вже стала другою натурою, і покаятися в гріхах, які вже встигли вкоренитися в душі. Саме це і потрібно від нас в Десять днів каяття.
3. Раббі Іцхак Луріа-Ашкеназі відкрив своїм учням, що сім днів між Рош-ГаШана і Йом-Кіпуром надають нам унікальну можливість для тшуви за весь минулий рік. А саме: в перший з цих семи днів слід здійснювати тшуву, благаючи про прощення за всі гріхи, вчинені протягом року в перший день всіх тижнів року, в другий - за всі гріхи, вчинені за другий день всіх тижнів, і т. д.
4. Великий кабаліст раббі Моше Кордоверо, що жив в XVI ст., пише, що в Десять днів каяття слід виконувати лише найнеобхіднішу роботу, як в холь гамоед, і якомога більше часу присвячувати вивченню Тори, молитві і добрим справам. Особливу увагу треба звернути на поліпшення своїх стосунків з іншими людьми. Сказано в Талмуді, що Йом-Кіпур спокутує тільки гріхи, вчинені по відношенню до Вс-вишнього. Гріхи, здійснені по відношенню до інших людей, Йом-Кіпур спокутує лише за умови, що кривдник отримав прощення від скривдженого. Нанесений кому-небудь збиток мало тільки відшкодувати - треба ще отримати прощення від потерпілого.
5. Рекомендується в ці дні більш строго виконувати ті деталі законів Тори, в яких Галаха дозволяє іноді допускати послаблення. Наприклад, той, хто протягом всього року їсть хліб, спечений неєвреєм, протягом Десяти днів каяття буде їсти тільки хліб, спечений євреєм. Логіка тут проста: адже ми в ці дні просимо Вс-вишнього, щоб Він зробив для нас більше, ніж ми заслуговуємо, - так і нам слід робити для Вс-вишнього більше, ніж цього вимагає буква закону.
6. Сліхот для Посту Гедалії наведені не в сидурі (як сліхот для інших постів), а в збірнику сліхот, які читають перед Рош ГаШана. Оскільки в Піст Гедалії сліхот читають не до молитви "Шахаріт", а в середині її - в "Тахануні", то пропускають частину, аналогічну сліхот перед Рош ГаШана, і читають лише ті частини, які аналогічні відповідним частинам сліхот для інших постів. А саме: не читають "Ашрей", весь розділ після першого "Кадіша" (цитати з Танаха про велич і милосердя Всевишнього), "Слах лану", піюти "Аз терем", "Ель Ерех апаім", сповідь в гріхах ("Ашамну"), 6-й розділ книги Тегілім разом зі вступом до неї ("Вайомер Давід..."), а наприкінці "Тахануну" читають повний текст "Авіну, малкейну" з деякими змінами спеціально для Десяти днів каяття, після чого хазан вимовляє "Хаци-кадіш" (а не "Кадіш Шалем", як в сліхот перед Рош ГаШана). 7. Той, хто хоче виконувати заповіді якомога ретельніше, вже протягом Десяти днів каяття купує етрог, лулав і гадас для арба мінім, щоб вже перед Йом-Кіпуром йому була зарахована ще одна заслуга підготовки до виконання цієї важливої заповіді. 8. У всі дні між Рош-Гашана і Йом-Кіпуром в "Шахаріт" і "Мінху" наприкінці "Тахануну" читають повний текст "Авіну, малкейну" перед відкритим Арон ГаКодеш, за винятком "Мінхи" в п'ятницю і молитов в суботу (Шабат Шува) і напередодні Йом-Кіпуру (оскільки "Авіну, малкейну" не читають в дні, коли не говорять "Таханун").
9. Субота між Рош ГаШана і Йом-Кіпуром має дві назви. Перша - Шабат Шува - вона отримала за першими словами гафтари, яку читають в цей день: Шува, Ісраель! ( "Вернись, Ізраїль!") (Гошеа, 14: 2). Друга - Шабат тшува, тому, що цей день - один з Десяти днів каяття. Друга назва натякає на те, що хоча в Шабат не читають молитов, в яких ми згадуємо про наші гріхи, проте в цю Суботу належить вчиняти тшуву, тільки особливу, "суботню тшуву", тобто прагнути піднятися на вищий духовний рівень не з безодні гріха, а вже в сфері святості.
10. Є звичай запалювати перед настанням Шабату Шува особливу свічку, яка горить цілу добу, - щоб нам світило "світло тшуви".
11. Для читання гафтари в Шабат Шува викликають найпочеснішу людину в громаді. В "Мінху" читають "Цидкатха", навіть якщо наступний день - переддень Йом-Кіпуру. Під кінець цієї суботи не читають "Вігі Ноам" і т. д., за винятком випадку, коли Йом-Кіпур збігається з наступним Шабатом.
12. Не прийнято здійснювати освячення місяця до кінця Йом-Кіпуру - хіба що погода вселяє побоювання, що в ніч після Йом-Кіпуру зробити це не вдасться.