Дотримання Шабату є виконанням однієї з найважливіших заповідей Тори, що наказує берегти і освячувати цей день. Кожен, хто шанує його святість, удостоюється бути під найсильнішою опікою Вс-вишнього через додаткову б-жественну душу, яку Він дарує євреям кожного Шабату і через яку існує прямий зв'язок євреїв з Вс-вишнім.
Утримання від виконання низки робіт, заборонених Торою та мудрецями, урочисті молитви, смачні трапези, святковий настрій та красивий одяг дозволяють повноцінно насолодитися атмосферою Шабату та ще більше наблизитися до Вс-вишнього.
У Торі зазначається 39 видів робіт, які Вс-вишній заборонив виконувати в Шабат. Усі вони так чи інакше виконувалися євреями при спорудженні їх переносного Храму - Мішкану, а також всі вони мають творчу основу, тобто в результаті їх виконання створюється щось нове.
Той, хто нехтує цими заборони, порушує закон Деорайта (з Тори), за що в часи Першого та Другого Храмів у Єрусалимі Вищий Суд (Сангедрін) у складі 23 мудреців (які мали рукоположення від самого Моше-рабейну) призначав смертну кару. У наші дні порушення цих законів залежить тільки від совісті та свідомості кожної людини, яка відповідає за це перед Б-гом і тільки від Нього може сподіватися отримати прощення.
Мудреці Талмуду додають низку заборон (Дерабанан), метою яких є вберегти євреїв від порушення Ав мелахот і Толадот та допомогти їм зберегти святість атмосфери Шабатнього дня. Це насамперед дії, які нагадують роботи, заборонені Торою, або ж дії категорії маріт-айн (зі сторони виглядають, як заборонені), дії, які потенційно можуть призвести до порушення заповідей Тори, дії буденного характеру тощо.
Однією із найважливіших заповідей в Шабат є власне підготовка до Шабату, що подібне приготуванням до прийому важливих гостей. Ерев Шабат (п'ятниця, канун Шабату) і всі попередні дні розглядаються як приготування до банкету на честь цариці Суботи. Великою міцвою є думати про Шабат впродовж усього тижня, а все найкраще відкладати для Шабату (Талмуд, Бейца, 16а). У багатьох громадах є звичай говорити "ліквод Шабат" ("на честь Шабату") та всіляко освячувати Шабат.
Також є надзвичайна міцва прибирати дім до Шабату, прикрашати квітами, застеляти на стіл чисту скатертину, красиво сервірувати стіл, ставити особливий посуд, готувати свічки, щоб хазяйка дому могла їх запалити на честь Шабату, привести себе в порядок перед Шабатом (для чоловіків відвідати микву) і надягти святковий суботній одяг. Важливо приготувати смачні страви, спекти хали з можливістю виконати міцву афрашат хала - відділення хали. Міцва приготування їжі на Шабат включає її куштування з метою переконатися, чи вона є достатньо смачною та додати в неї спеції ще перед Шабатом. Щоб виконати заповідь їсти в Шабат гарячі страви, на плиту кладуть металевий лист, яким накривають газові або електричні конфорки. Також напередодні Шабату читають хоча б два рази тижневий розділ Тори з коментарями, аби сказати за столом в Шабат Діврей Тора, заучують мелодії змірот (суботніх пісень).
Про Шабат говорять як про насолоду, скарб і передчуття прийдешнього світу. Той, хто готувався впродовж тижня до приходу Шабату, насолоджується його радістю (онег Шабат). Ця радість досягається і виконанням всіх законів Шабату і створенням радісної атмосфери відпочинку, спокою (шалом байт - миру в домі) та духовності. Онег Шабат можна насолоджуватися багатьма способами: шейна бешабат таануг (традиційним суботнім сном), суботньою прогулянкою, в заняттях Торою з дітьми чи на уроках в громаді.
Є люди, котрі думають, що Шабат є формою самообмеження, однак насправді це звільнення від буденних турбот та час, сповнений радості та щастя.
Запалювання свічок Шабату за 18 хвилин до заходу сонця з благословеннями є найважливішим обов'язком кожної єврейської жінки, адже у книзі Зоар сказано: "І якщо вона запалюватиме свічки Шабату з радістю в серці, вона принесе мир у свій дім та стане гідною таких дітей, які збільшать світло Тори, і цим вона принесе мир на землю та довголіття своїй родині". Важливою умовою є те, щоб свічки горіли під час першої шабатньої трапези аж до її завершення. Ні в якому разі не можна запалювати свічки Шабату після встановленого часу, оскільки це буде порушення заборони запалювати вогонь в Шабат. Заміжні жінки запалюють зазвичай дві свічки. Існує звичай додавати по одній свічці на кожну дитину в сім'ї. Але якщо жінка не зустрічає Шабат у себе вдома, то вона повинна запалювати звичайну кількість свічок. Якщо перед Шабатом жінка за якоюсь причиною забуває запалити свічки Шабату, то у наступні Шабати вона повинна запалювати на одну свічку більше. Із запалюванням свічок жінка автоматично приймає на себе Шабат, і не може виконувати заборонені у Шабат роботи. Після запалювання свічки вже не можна переносити на інше місце. Не можна ставити їх у таке місце, де вони можуть ненароком погаснути. Перед запалюванням свічок прийнято давати невелику суму на цдаку.
Отже, спочатку запалюють свічки, потім прикривають очі долонями і промовляють благословення:
Борух Ато Адойной Елойhейну Мелех Оойлом Ашер Кідешону Беміцвойсов Вецивону Леадлік Нейр Шель Шаббос Койдеш ("Благословенний Ти, Вс-вишній, Б-г наш, Владика Всесвіту, що освятив нас Своїми заповідями і повелів нам запалювати свічку святого Шабату").