Сьогодні ввечері ми запалюємо п’яту свічку Хануки – свята, яке нагадало нам, що малими засобами можна досягти великого результату, що слабкі можуть подолати сильних, щиро повіривши у Вс-вишнього.
П’ятий вечір Хануки має особливе значення, адже кількість свічок, що горять, перевищує кількість незапалених, що символізує повну та остаточну перемогу світла над темрявою.
Раббі Менахем-Мендл Шнеерсон сказав, що в багатьох синагогах світу святкують «Фінфте ліхтл» - «П’яту свічку», влаштовуючи спеціальні вечори. А ще відомо, що п’ятий день Хануки ніколи не припадає на Шабат. Це говорить про велику темряву. Але п’ята свічка означає, що світло Хануки може пересилити навіть її. І обов’язком кожного єврея, де б він не знаходився – полягає в тому, щоб освітити цю темряву.
І зараз саме той час, коли треба молитися за тих євреїв, які звернули з правильного шляху, які залишили єврейський спосіб життя. Якщо ми таких не знаємо в нашому оточенні, потрібно молитися загалом за євреїв всього світу. І той, хто молиться навіть і за одного єврея, той привносить велике світло в духовне життя цілого народу. Бо наші мудреці говорять: «Той, хто рятує хоча би одну єврейську душу – той рятує цілий світ».
Кожен єврей є частиною Б-га, що знаходиться на небесах, Його особливим, не схожим на інших сином. Коли ми освітлюємо душу його або її, то ми можемо пробудити єврейську душу навіть якщо вона, здавалось би, загубилась далеко в найтемнішому місці.
У давні часи існувала суперечка між «школою Шаммая» і «школою Гілеля» відносно того, яким чином запалювати свічки ханукії. На думку «школи Шаммая», у п’ятий день Хануки слід запалювати чотири свічки (8-у, 7-у, 6-у, 5-у), а це менше, ніж п’ять, так як ми запалюємо зараз. Ми дотримуємося звичаю «школи Гілеля», яка стверджувала навпаки, що запалювати треба на одну свічку більше.
Савранський Ребе, коментуючи трактат «Мегіла» Талмуду говорить, що царицю Естер називають «Айелет ГаШахар – передвісницею світанку», бо, на думку мудреців, на цих подіях з її участю, які записані у Сувої Естер, завершується епоха чудес. А коли виникає питання – а як бути з дивом Хануки, то Савранський Ребе дає не дуже зрозумілу відповідь – «диво Хануки не може бути записаним».
Пояснення неможливості записати диво Хануки пов’язано з тим, що євреї і зараз перебувають в небезпеці духовного зникнення, адже, що б там не говорили, не стільки єврейство знищив Голокост, скільки асиміляція та забуття релігійних традицій. Незважаючи на велику кількість осередків єврейського релігійного життя по всьому світу, більшість євреїв у світі не дотримуються заповідей Вс-вишнього, але їх душі просять тшуви і сили, щоб її здійснити. Наше завдання – молитися за тих людей, щоб Вс-вишній дав силу їх єврейським душам повернутися, для того, щоб любити Вс-вишнього і служити Йому всією своєю сутністю. Диво Хануки не записано, адже воно продовжується і зараз та залежить від наших молитов!
Запалювати на одну свічку більше - не лише у ханукії, а й у своїй душі, запалювати світло в своїй душі не тільки в Хануку, а щодня, світло любові до Вс-вишнього та його заповідей!