Підписатися на розсилку

Пошук

Cімхат-Тора - початок річного циклу читання Тори

Сімхат-Тора - свято на честь завершення річного циклу читання Тори і одночасно початку нового. Воно відзначається на наступний день після закінчення Суккот.

Сімхат-Тора і Шміні Ацерет - це одне і те саме свято. Тільки в діаспорі, де святкових днів завжди два, перший день присвячують святу Шміні Ацерет і молитві про дощ, а другий день - цілком Сімхат-Торі. У Ерец Ісраель, де всі свята тривають один день, Сімхат-Тора - свято Тори - є частиною свята Шміні Ацерет.

Як відомо, свято Шавуот мовою Мішни називається Ацерет. По відношенню до Суккот Шміні Ацерет займає те саме місце, що й свято Шавуот по відношенню до Песах. В Песах сини Ізраїлю здобули свободу і удостоїлися стати свідками чудес і знамень, здійснених Вс-вишнім, і тих кар, які Він обрушив на Єгипет. Після цього вони чекали п'ятдесят днів, протягом яких любов до Вс-вишнього вкорінювалася в їхніх серцях, і потім уклали союз зі Вс-вишнім, прийнявши Його Тору.

У Суккот сини Ізраїлю звільняються від йецер гара - поганого начала. В Йом Кіпур їх душі очищаються від гріха, і вони знову повертаються до Вс-вишнього, ховаються під покровом Його сукки і проймаються любов'ю до Його Тори. Вони заручуються з нею міцними зв'язками радості, що не ослабнуть протягом всього року. Цей союз - союз з Торою - супроводжується не громами і блискавками, а веселощами, співом і танцями.

Тому сини Ізраїлю влаштовують в день Шміні Ацерет свято Тори. Слово Ацерет означає «Збори». В Шавуот це було святкове зібрання з нагоди Дарування Тори, яке супроводжувався трепетом і грізними явищами. У Сімхат-Тора Тору приймають з радістю і любов'ю. Бо благоговіння, страх перед Вс-вишнім неповні, якщо в них немає любові до Нього; в тій же мірі любов до Нього неповна, якщо їй бракує благоговіння. Страх і любов доповнюють один одного, як сказано (Тегілім 2): «Радійте в трепеті», бо любов неможлива без благоговіння.

Цикл читання Тори

Моше наказав Ізраїлю читати Тору по суботах, а мудреці наступних поколінь розділили її на тижневі розділи. Давно вже встановився звичай прочитувати Тору рівно за рік. Найчастіше за все Тору ділять на п'ятдесят чотири розділи, - по числу тижнів в високосному році, - а в звичайний рік, що складається з п'ятидесяти чи п'ятидесяти одного тижня, в три або чотири суботи читають по два розділи відразу. Іноді доводиться читати по два розділи в суботу і в високосному році, тому що коли свято випадає на суботу, то замість чергового розділу Тори читають розділ, що належить до свята.

Перший розділ Тори - Брейшит - читають в суботу, що настає після свята Шміні Ацерет. Завершують річний цикл читання Тори в Шміні Ацерет, причому в діаспорі ця подія відзначається в другий святковий день, який так і називається - Сімхат-Тора.

У цей день влаштовують святкову трапезу, танцюють, веселяться і співають багато пісень і гімнів на славу Тори.

«Чотири лікті Галахи»

Протягом семи днів свята Суккот євреї раділи його численним заповідям - суцці, лулаву і етрогу, возливанню вод і араві. Але коли настає Шміні Ацерет, вони звертаються до Вс-вишнього зі словами: «З усіма цими заповідями нам довелося розлучитися. З нами залишилася тільки Тора, в ній вся наша радість».

Ця радість перевершує будь-яку іншу. Вона залишається назавжди і ніколи не зникає. Навіть коли вороги зруйнували Храм і священне місто Ієрусалим і вигнали Ізраїль з його країни, радість Тори залишилася з ним і аніскільки не зменшилася. Ось що сказали про це наші мудреці (Брахот, 8): «З тих пір, як зруйнований Храм, немає у Вс-вишнього в цьому світі нічого, крім "чотирьох ліктів Галахи" - єврейського закону, заснованого на Торі». Але хіба можна припустити, що хтось забрав у Нього належить Йому світ? Зрозуміло, ні. Однак після руйнування Храму Його Шхіна перебуває тільки там, де панує справжня радість. Адже з руйнуванням Храму багато заповідей втратили частину своєї чинності, Всесвіт став пустелею, і тільки в світі Тори, в межах «чотирьох ліктів Галахи» все залишилося як і раніше - тільки там є справжня радість.

Тому Шхіна назавжди залишилася в світі Тори, тому Вс-вишній разом з народом Ізраїлю радіє святу Тори - Сімхат-Торі.

Джерело: Еліягу Кі-Тов "Книга нашого спадку"