Ханукія - відомий у всьому світі символ єврейського народу та Хануки, який складається з восьми свічок та шамаша. Перемога святості над нечистотою, світла над темрявою, духовна стійкість, сповіщення дива - все це лише небагато з численних асоціацій, що виникають при згадуванні цього свята.
Але якою ханукія була багато століть назад? Які правила запалювання свічок? Чи впливає сучасне мистецтво на її зовнішній вигляд? Про все по порядку ви дізнаєтеся з 10 цікавих фактів про ханукію, наведених нижче.
Ханукія (менорат Ханука, або ханукальний світильник) з'явилася далеко не відразу після встановлення євреями свята Хануки. До І ст. н.е. використовувалися зовсім не свічки, а грушовидні лампадки з глини з отворами для гнотика і резервуаром для олії. Особливо популярними вони були в середземноморських країнах. Такі лампадки не були приєднані одна до одної, тобто додавалися в кожен день запалювання по одній. Через декілька століть їх почали об'єднувати в загальний світильник.
"Бо заповідь є світильником, а настанова - світлом". Цей напис на івриті знайшли на кам'яній ханукії ХІІ ст. з Авіньона. Таке тлумачення і обумовило ряд обов'язкових вимог до світильника. Оскільки диво відбувалося 8 днів, то повинно було бути стільки ж підсвічників чи резервуарів для олії. Свічки - на одній висоті і розміщені так, щоб їх полум'я не змішувалося і не топило одна одну. Ханукія не повинна бути джерелом світла в приміщення, оскільки символізує духовне просвітлення, а не фізичне. Тому для цієї мети і запалювання інших гнотиків є шамаш - окрема свічка.
Розміщення світильника теж визначається Талмудом: "Ставити свічки Хануки ззовні, біля входу в дім... зліва від входу" (Шабат, 21б). Ця умова додала в конструкцію скляний колпак або стінки, які повинні захищати вогонь від вітру або протягу. Галаха також дає вказівку людям, що живуть на верхніх поверхах, ставити світильник біля вікна, що виходить на вулицю. В періоди переслідувань євреям дозволялось ставити ханукію на стіл всередині приміщення.
Оригінальних середньовічних світильників збереглося дуже мало, тому більшість відомостей про ханукіях ХІІ-ХV ст. ми можемо отримати з ілюстрованих рукописів філософів та рабинів тих часів. Кам'яні і глиняні ханукії відійшли в минуле, а їх місце зайняли металеві і бронзові. Використання нового матеріалу дозволило ще більше збільшити функціональність: тепер можна було підвісити її на цвяшок біля дверей. Цікаво, що до тих пір масляні світильники були все ще дуже популярними, лише в ХVІІ ст. свічки отримали більш широке розповсюдження.
В ХVІІ-ХVІІІ ст. в Україні ханукії робили з бронзи, латуні і срібла. Виготовляли їх переважно євреї, які спеціалізувалися на філігранній роботі. Чеські ханукії мали свої унікальні елементи: бічні панелі-стойки зображували фігурки Моше-рабейну і Аарона. Сьогодні в Празі знаходиться одна з найбагатших колекцій справжніх старовинних ханукій.
Хасиди Західної України в кінці ХVІІІ століття сформували свою версію святкового світильника - Бааль-Шем-Тов, у якого на перший план виходила його декоративність. Найчастіше з срібла, інколи з позолотою, такі ханукії відрізнялися своєю особливою красою, яка досягалася використанням українських фольклорних мотивів. Маленькі бочечки цього світильника слугували ємкостями для олії, світильники траплялися рідше.
Масове виробництво ХХ ст. змінило філігранну роботу майстрів на штампування по спрощеним зразкам. Глянцеві поверхні, що посилюють відбиття і світло, івритські букви, символи єврейської традиції - все це почали активно використовувати художники, щоб підкреслити містичний сенс цього предмету. В той же час з розвитком технологій і розширенням поглядів і смаків аудиторії сформувався величезний список художників з усього світу, які цікавилися єврейською традицією та були готові створювати свої роботи згідно неї. Так, американський художник Девід Аронсон створив ханукію з відполірованої бронзи ("Ангели сяйва менори"), яка є витвором сучасного мистецтва.
Зеєв Раббан, один з керівників школи мистецтв "Бецалель" в Ізраїлі, також немало вплинув на розвиток нового стилю святкових світильників. Ханукії, зроблені за його ескізами або ним самим, поєднали в собі ідеї "югендстилю" ("молодого стилю") з академічним і натуралістичним підходом. Іноді в його роботах проявляла себе і орієнталістська концепція. Історії з життя Маккавеїв часто зображені на задній стінці ханукії, а загальна конструкція схожа на ті, що виготовляли на батьківщині художника, у Польщі.
Яков Агам, один із творців кінетичного мистецтва, знаменитий своїм витвором "Канделяброграма" 1976 року. Саме він створив найбільшу у світі ханукію, яка розмістилася на П'ятій авеню в Нью-Йорку в ХХІ ст.
Ханукія може бути зроблена з різних матеріалів, бути з орнаментами, символами і узорами і передаватися з поколінн в покоління і бути зробленою своїми руками. Головне - це те світло, що приходить до нас зі знанням і дотриманням єврейських традицій!
