Раббі Мордехай бен раббі Ноах з Лехович (Ляхович) є засновником династій кобринських та слонімських хасидів, нащадком видатного посека з Праги раббі Мордехая бен Авраама Йоффе (автора книги «Левуш Малхут»), учнем раббі Боруха з Меджибожа та улюбленим учнем раббі Шломо з Карліна і раббі Моше з Кобрина. Раббі Мордехай відомий як Мордехай бен Адель (Удель). Наступником раббі Мордехая став його син раббі Ноах у 5570 (1810) році.
Відомо, що раббі Мордехай з Ляхович народився приблизно у 1742 р. у Ляховичах. У віці 13 років він зустрів раббі Аарона з Карліна, який на той момент був на шість років старше, та став його учнем. Він завжди розповідав своїм хасидам, що спочатку він вчив Тору від раббі Аарона з Карліна, який навчив раббі Мордехая з Ляхович власне Торі від серця.
Ця зустріч двох майбутніх хасидських лідерів дуже вплинула на формування особистості раббі Мордехая з Ляхович. Адже авторитет і вплив раббі Аарона з Карліна на формування хасидського руху в Литві та Росії були настільки сильними, що впродовж 50 років переважна більшість хасидів стали карлінськими. Раббі Аарон з Карліна навчив раббі Мордехая з Ляхович таким основоположним принципам – молитві з каваною (сила молитви, у яку вкладені всі почуття) і ролі праведника в поколінні. Також він навчив його звичаю співати на Шабат пісню «Йах ехсоф ноам Шабат» («Вс-вишній нескінченний, як задоволення від Шабату»), автором якої і був сам раббі Аарон з Карліна.
Текст пісні карлінських хасидів, складений раббі Аароном з Карліна
У 1765 році раббі Дов Бер, Магід з Межеріч докладав серйозних зусиль, щоб принести вчення Баал-Шем-Това в Литву. Його найкращий учень раббі Пінхас ГаЛеві Горовіц, автор коментарю «Гафлаа» на трактат «Ктубот» був призначений рабином в тому ж році в «литовському» містечку Ляховичі. Магід послав інших своїх учнів, таких як учений, що записував все його вчення, раббі Зеєв Вольф з Гродно, в міста по всій Білорусі і Литві. Завданням учнів Магіда було навчати євреїв хасидизму, розповідати, наставляти і надихати, особливо молодь, щоб вони прийшли і взяли участь в молитвах з хасидами. І серед такої молоді якраз і опинилися раббі Аарон з Карліна та раббі Мордехай з Ляхович.
Раббі Аарон створив у 1765 році хасидський Бейт-Мідраш в Карліні (містечко, що спочатку вважалося Пінським передмістям Янова), куди прийшли навчатися його найпалкіші учні, в тому числі раббі Мордехай з Ляхович, якому тоді виповнилося 23 роки. Також серед найкращих учнів раббі Аарона були раббі Шломо бен Меір ГаЛеві з Карліна і Хаім-Хайкель з Гродно.
Надзвичайно важким стало життя хасидів від 1772 року, адже посилилися їх переслідування з боку литовських євреїв. У Вільно було проголошено херем усім послідовникам хасидизму. Було опубліковано безліч антихасидських творів. Раббі Аарон з Карліна, який, як вважалося, стане наступником Магіда з Межеріч, помер у віці 36 років, а в грудні того ж року помер сам Магід з Межеріч. Вперше після смерті Баал-Шем-Това не було ясно, хто стане лідером серед хасидів, до того ж у такий важкий час, коли натиск традиційних іудеїв посилився.
Карлін залишився одним із найбільш активних центрів хасидизму на той час. На його чолі був раббі Шломо з Карліна. Його активно підтримував раббі Мордехай з Ляховичів, який повернувся до свого міста і розповсюджував хасидизм у Поліському регіоні. І йому це вдалося - за ці роки до 1781 року хасидський рух став популярним напрямком іудаїзму в цих землях. Дуже важлива річ, яку проголошував раббі Мордехай з Ляхович і яка лежить в основі хасидського віровчення, полягає в тому, що молитва передусім повинна бути з радістю, і служіння Вс-вишньому повинно відбуватися не стільки у вченості, скільки у благочестивості, простоті і радості. Цей підхід був близький душам молодих, і все більше і більше учнів стікалися до хасидських Бейт-Мідрашів, в тому числі і до раббі Мордехая у Ляховичі. Євреї литовського напрямку вважали раббі Мордехая небезпечним агітатором, який збурює уми молоді. У 1781 р. лідери литовського напрямку проголосили більш жорсткий херем послідовникам хасидизму. Цією постановою було заборонено будь-які соціальні контакти з представниками хасидського віровчення. З ними не можна було вести справи, молитися разом, родичатися, а їжа, яку готували хасиди, не визнавалася кошерною. Ці атаки литовських лідерів були ефективними, проте тимчасово. Вчення хасидизму, нехважаючи на всі утиски, проливало своє світло на єврейські душі, а Ляховичі непохитно залишалися одним із великих хасидських центрів.
Малий хасидський Бейт ГаМідраш у Ляховичах
Раббі Шломо з Карліна був змушений покинути Карлін в 1784 році, і він переїхав до Людмира (зараз це Володимир-Волинський), який спершу належав до Польщі, а потім відійшов до складу Росії. Раббі Мордехай з Ляхович і раббі Ашер зі Століна (син великого раббі Аарона з Карліна) пішли за ним, щоб бути на його боці. Що трапилося з Бейт-Мідрашем раббі Мордехая в Ляховичах за цей час? Не залишилось ніяких відомостей про це. За період від 1770 по 1780 рік раббі Мордехай з Ляхович мав принаймні три (за іншими даними – чотири) сини і дочку в Ляховичах. Двоє з його синів були видатними рабинами з 1790-х років. У 1790-і роки головним помічником раббі Мордехая був його зять раббі Іцхак бен Вольф, якому він довірив спочатку ведення роботи своєї єшиви, а потім відправив його, молодого хлопця, у Литву керувати справами там. Хасидизм в Карліні продовжував своє існування навіть тоді, коли їх Ребе Шломо проживав в Людмирі. А сини раббі Мордехая Ноах і Аарон продовжували вивчати хасидизм, що свідчить про те, що хасидську життя у Ляховичах продовжувалося навіть у той час, коли раббі Мордехай був за кордоном в Людмирі, а потім в Меджибожі. У 1790-х рр. хасиди зрештою виробили свою позицію щодо міснагдім і почали завойовувати свій авторитет з невеликих міст, прагнучи стати більшістю і витіснити міснагдім. Саме з району неподалік Ляховичів розпочався «хасидський штурм».
22-го тамуза російські солдати вбили Шломо з Карліна під час молитви. Його смерть була трагедією у багатьох відношеннях, в тому числі, що він помер незадовго до того, як побачив перемогу хасидизму, світло якого поширювали його учні - раббі Ашер зі Століна (син Аарона з Карліна, якого виховував раббі Шломо з Карліна), раббі Мордехай з Ляхович, раббі Ноах з Ляхович (син раббі Мордехая з Ляхович, раббі Шломо-Хаім з Койданова (онук раббі Мордехая з Ляхович), раббі Моше з Кобрина (учень раббі Мордехая з Ляхович і його сина раббі Ноаха з Ляхович), раббі Авраам зі Слоніма (учень раббі Ноаха з Ляхович). Карлінський напрямок був дуже впливовим, адже поширився аж на Галичину. Так, одним із посланців раббі Шломо з Карліна був раббі Урі зі Стреліска (зараз – Нові Стрілища), який був відомий високим рівнем святості і молитва якого була сповнена вогню, надзвичайного завзяття і ентузіазму, за що його в карлінській традиції нарекли титулом «ГаСараф», або «Серафим».
У 1792 раббі Мордехай з Ляхович разом з раббі Ашером зі Століна поїхали до раббі Баруха з Тульчина, Меджибозького Ребе, онука Бешт і навчалися з ним. Барух був сильним прихильником ролі цадика в збереженні єврейської громади і на шляху до приходу Машиаха. Ми не знаємо, як довго раббі Ашер і раббі Мордехай навчалися там (тисячі документів столінського архіву, включаючи ті, що стосувались карлінської та столінської династії, були втрачені під час Другої світової війни). Відомо лише те, що 1801 р. раббі Ашер із Століна оселився в Століні, де він навчався у раббі Ісраеля з Кожніц, чиє вчення також підкреслив роль цадика. Але раббі Мордехай продовжував розповсюджувати своє вчення, започатковане ще раббі Аароном з Карліна, його прихильники були не тільки у своїй місцевості, а й у Литві та Ерец-Ісраель.
Вчення раббі Мордехая з Ляхович поряд з іншими думками видатних карлінських, столінських, слонімських рабинів опубліковано у книзі «Ор Йешарім».
У 1798 році раббі Шнеура-Залмана з Ляд і «цадикам секти Карлінер» були пред'явлені звинувачення у Верховному суді в Санкт-Петербурзі як революціонерам. Серед затриманих до слідства у в'язниці Петропавлівської фортеці були раббі Ашер зі Століна і раббі Мордехай з Ляхович. Їх відпустили у 5-й вечір Хануки в 1798 році, що до цих пір відзначається у хасидів карлінського напрямку як особливо радісний день. і раніше відзначається у всіх групах по спадаючій з Карлінер хасидів як ніч особливого тріумфу.
Петропавлівська фортеця, у якій разом з Алтер Ребе
був ув'язнений раббі Мордехай з Ляхович
У 1801 році до влади прийшов новий цар, і у 1804 році його спеціальним наказом хасидам було дозволено мати окремі синагоги та обирати своїх рабинів. У ці роки аж до 1810 року невідомо, де саме був раббі Мордехай з Ляхович. У 1810 р. він приїхав до раббі Ашера до Століна. Цього року він і помер та похований у Століні. Раббі Шалом з Койданова, ймовірно, нащадок раббі Шломо Хаіма з Кайданова, онука раббі Мордехая з Ляхович, написав у своїй книзі «Діврей Шалом» (опублікована у Вільні у 1882), що Мордехай з Ляхович похований у Століні. Його йорцайт 13 швата відзначають у громадах карлінських хасидів.
Місце спочинку рабина Мордехая з Ляховичів знайдено головою громади «Турей Загав» Мейлахом Шейхетом.
18 серпня 2016 в м. Столін, Брестської області у Білорусії організацією «Єврейське Відродження» зі Львова, директором якої є голова громади «Турей Загав» Мейлах Шейхет, було знайдено поховання видатного Праведника раббі Мордехая з Ляховичів (на ідиш - Леховічер).
Поховання знайдене під тротуаром вулиці, прокладеної радянською владою, і пережило довколішні реконструкції і упорядкування вулиці на території поховань, прокладену майже поруч каналізаційну трубу, потужний електричний кабель.
Влада міста прийняла наші намагання віднайти святе місце з розумінням, величезним тактом і сприянням.
На зустрічі з адміністрацією були обговорені шляхи реставрацї надмогильного шатра.
Джерело: Jewishgen