Раббі Яаков-Йосеф Тверський народився у містечку Сквира Київської губернії у 1899 році у родині Сквирського Ребе Дувіда Тверського (1848—1919), відомого серед послідовників як реб Дувідл Сквирер — потомка засновника хасидизму Баал-Шем-Това і його учня, засновника Чорнобильської династії Менахема-Нохема Тверського. З початком Першої світової війни вся родина перебралася в Київ, а після смерті батька — в Кишинів, в румунську Бесарабію.
В 1925 році реб Янкеле одружився на дочці Устилівського Ребе Пінє (Пінхус Тверський, 1880—1943) Трані і провів рік в Белзі у навчанні у її діда — Белзького Ребе Іссахара Дов-Бера Рокеаха (1854—1926). Також він прийняв на себе деякі звичай белзьких хасидів. По поверненню в Кишинів раббі Яаков-Йосеф Тверський очолив деяке число хасидів з прихильників Чорнобильскої династії, які поряд з послідовниками Ружинської династії Фрідманів (її відгалужень — Садагорської, Штефанештської, Рашковської) складали в ту пору більшість бесарабських прихильників хасидизму. Через деякий час йому вдалося заснувати власний двір в Калараші, а післе приєднання Бесарабії до СРСР — перевести його в Ясси.
Раббі Яаков-Йосеф пережив сумнозвісний Ясський погром у червні 1941 року, але його хасидський двір був зруйнований. У 1945 році, після Другої світової війни, він разом з сім'єю переїхав до Бухаресту, а в 1947 році емігрував в США, спочатку оселившись в Брукліні в районі Уільямсберг. Вважаючи, що єдиним засобом вберегтися від впливу суто матеріалістичної, на його думку, навколишньої культури, буде відносна ізоляція в сільській місцевості, раббі Яаков-Йосеф Тверський, зібравши певну кількість прихильників (близько двадцяти родин), в 1957 році заснував поселення Нова Сквира в графстві Рокланд штату Нью-Йорк далеко від шуму і суєти Нью-Йорку. Це поселення згодом значно розрослося і стало прототипом кількох подібних хасидських поселень в оточуючих Нью-Йорк сільських районах. За декілька років він створив синагогу, яка була маяком для тих, хто шукав його поради. Він був істинним праведником та духовним лідером свого покоління.
Спосіб життя поселення разюче відрізнявся від оточуючих передмість великого Нью-Йорка як в культурно-релігійному, так і в мовному плані (практично єдиною мовою спілкування в Новій Сквирі служить ідиш). Цьому сприяла і певна самодостатність Нової Сквири в матеріальному плані, яка перш за все забезпечувалася виробництвом молока та молочної продукції.
Раббі Яаков-Йосеф Тверський помер в Новій Сквирі в 1968 році і сквирську громаду поселення очолив його син Дувід Тверський, більш відомий серед послідовників як реб Дувідл. Другу за величиною сквирську громаду - в бруклінському районі Боро-Парк - до 2001 року очолював племінник раббі Яакова-Йосефа Тверського також реб Дувідл - Дувід Тверський.
Джерело: Me'oros Ha'Tzaddikim; chinuch.org