Раббі Аарон бар Яаков Перлов з Карліна, якого називали раббі Аарон ГаГадоль (5496-5532, за григоріанським календарем 1736-1772 рр.) є засновником карлін-столінської хасидської династії. Раббі Аарон народився на півдні Білорусії, в місті Пінську, що стоїть на березі р. Прип'ять.
Розповідають, що його батьки, цадик ністар (прихований праведник) раббі Яаков з Пінська і ребецен Перл, протягом довгих років залишалися бездітними, а потім, завдяки благословенню раббі Ісраеля Бааль-Шем-Това (Бешта), у них народився син, названий Аароном.
Раббі Аарон став одним з найближчих учнів Магіда з Межиріча.
Коли одного разу у раббі Аарон запитали, чому він навчився у Магіда, він сказав «Нічому», а потім пояснив: «Я навчився у нього розуміти сенс небуття. Я зрозумів, що «я» - ніщо, і, незважаючи на це, я - це я. «Ніщо» - це саме те, чого я навчився у Магіда».
У 5520 (1760) році раббі Аарон організував перший хасидський міньян (молитовне зібрання) в білоруському містечку Карліні, біля Пінська.
Раббі Аарон прагнув звернути серця своїх послідовників до Творця: не менше години в день його хасиди присвячували глибокому духовному самозаглибленнюю (гітбоненут). Один день в тиждень вони проводили в повній самоті: в пості, зосередженому міркуванні і спогляданні - щоб через самопізнання наблизитися до пізнання Вс-вишнього.
Завдяки його впливу хасидська громада в Карліні швидко зростала, а незабаром йому вдалося створити подібні ж групи в самому Пінську і навіть в Шклові - одній з головних цитаделей міснагдім (противників хасидизму).
Вплив раббі Аарона з Карліна був настільки значним, що в Литві і Білорусії всіх хасидів стали називати «карлінерами», а в документах російської адміністрації послідовники Бешта ще довго значилися «каролінами».
Визнаючи його виняткове значення в поширенні хасидського вчення, в середовищі хасидів раббі Аарон називали Аарон ГаГадоль (Аарон Великий). За свідченням учнів, він володів такою силою навертати людей до Б-га, що практично позбавляв їх свободи вибору.
Раббі Аарон з Карліна помер у віці тридцяти шести років, 19 нісана 5532 (1772) року - ще за життя свого наставника, Магіда з Межиріча.
Розповідається, що перед своїм останнім Песахом раббі Аарон гостював у Магіда. Напередодні свята він зібрався повернутися додому, в Карлін, але Магід послав учнів, щоб ті відмовили його. Але коли раббі Аарон звернувся до самого Магіда, той відповів: «Я не стану тебе утримувати, якщо тобі необхідно, їдь з миром!». Але як тільки раббі Аарон пішов, Магід знову послав навздогін учнів, і ті звернули його зі шляху. Так повторювалося декілька разів, але оскільки Магід нічого певного пояснити не міг, раббі Аарон врешті-решт все-таки відбув до Карліна. І як тільки він переступив поріг свого дому, його схопив удар, - три дні по тому він помер. Хасиди говорили, що він «згорів від внутрішнього Б-жественного вогню».
У тому ж місяці нісан 5532 (1772) року рабинський суд Вільно виніс «великий херем», що відлучив всіх послідовників хасидизму від єврейської громади. Багато міньянів, створених раббі Аароном з Карліна, були розігнані, а виявлені хасидські твори спалені. Пізніше деякі з його учнів разом з групою, очолюваною раббі Менахем-Мендлом з Вітебська, «піднялись» на Землю Ізраїлю і оселилися в Тверії.
Учнів раббі Аарона Великого, що залишилися в Білорусії, зумів об'єднати його син раббі Ашер Перлов (5525-5587, за григоріанським календарем 1765-1826 рр.), який оселився в м. Століні, що розташовується на південь від Карліна, - з тих пір цей напрям хасидизму став називатися «карлін-столінським». Продовжувачем династії став онук раббі Аарона Великого, раббі Аарон Перлов, або Адмор ГаЗакен (5562-5632, за григоріанським календарем 1802-1872 рр.), під керівництвом якого рух значно розширився.
Духовна спадщина раббі Аарона Великого відображена у складеній його онуком книзі «Бейт Аарон» («Дім Аарона»).
Джерела: Me'oros Ha'Tzaddikim; chinuch.org; toldot.ru.