Підписатися на розсилку

Пошук

13 нісана - йорцайт раббі Йосефа Каро, укладача "Шульхан Арух"

Раббі Йосеф бен-Ефраім Каро (Іспанія, 1488 - Цфат, Ерец-Ісраель, 1575) - видатний рабин і кодифікатор єврейських законів, автор "Шулхан Арух".

Будучи хлопчиком, він покинув Іспанію в 1492 році разом зі своїм батьком, талмудистом раббі Ефраімом Каро. Сім'я оселилася в Туреччині, куди попрямували багато євреїв, вигнані з Іспанії. Своїм учителем, крім рідного батька і дядька раббі Іцхака, раббі Йосеф Каро називав і свого першого тестя, раббі Іцхака Саба.

Раббі Йосеф Каро був рабином у Нікополі (Болгарія), потім в Адріанополі, де в 1522 році приступив до свого великої праці "Бейт Йосеф". В 1553 році раббі Йосеф переїхав в Ерец-Ісраель і оселився в Цфаті. По дорозі він відвідав Салоніки і Константинополь.

Раббі Йосеф Каро користувався надзвичайною повагою в колі найбільших рабинів. Раббі Яаков Бераб, який бажав відновити рабинське посвячення (сміху), посвятив і раббі Йосефа Каро.

Раббі Йосеф Каро мав найглибші знання єврейських джерел. Серед сефардських євреїв здавна було помітне прагнення кодифікувати і систематизувати Галаху. Рамбам (Маймонід) створив своє велике зведення законів "Мішне Тора" ("Йад ГаХазака", 1190). У цій праці наводяться багато постанов, які неможливо дотримуватися після руйнування Храму. У "Мішне Тора" не були зазначені джерела, про що Рамбам згодом шкодував. Праця раббі Яакова бен-Ашера "Гарба Турім" (14 ст.) була більшою мірою орієнтована на потреби практичного дотримання Закону, в ній використовувалися також постанови пізніших галахічних авторитетів. До 16 ст. знову накопичилася безліч постанов, які потребувало систематизації та кодифікації. Ніхто не міг відповісти на цю нагальну потребу краще, ніж раббі Йосеф Каро.

Над своїм коментарем до "Гарба Турім", "Бейт Йосеф", раббі Йосеф Каро працював понад двадцять років (1522-1542). Наступні 12 років він присвятив його перевірці. Свою величезну працю він закінчив в Цфаті в 1554 році. Всі закони в кодексі раббі Яакова бен Ашера були зіставлені з джерелами, зведення було також доповнене постановами більш ранніх і пізніших авторів.

В епоху, що настала після смерті Рамбама. в багатьох питаннях Галахи були відсутні твердо встановлені норми, прийняті eсіма, внаслідок розбіжностей серед галахічних авторитетів. Раббі Йосеф Каро прагнув вирішити цю проблему, подібно до того, як це зробив свого часу Рамбам. А оскільки кодекс раббі Яакова бен Ашера був загальновизнаним, то він вирішив викласти свою працю як коментар до цього зведення законів. Найбільш важливою своїм завданням раббі Йосеф Каро вважав рішення спірних питань. Вирішував він їх за допомогою «голосування», «голосували» загальновизнані галахічні авторитети (поскім) постталмудичної епохи: раббі Іцхак Альфасі, Рамбам (Маймонід) і раббі Ашер бен Йехіель (Рош, батько автора "Гарба Турім"). У разі розбіжності між цими трьома авторитетами приймалася думку "більшості", тобто двох з них. З цих великих галахістів двоє, а саме раббі Іцхак Альфасі і Рамбам, були сефардами, і тільки раббі Ашер бен-Йехіель, який переселився до Іспанії на старості років, представляв ашкеназьку традицію. Таким чином, вийшло, що питання здебільшого вирішувалися відповідно до думки сефардських мудреців.

Закінчивши свою капітальну працю, раббі Йосеф Каро обробив весь матеріал у вигляді зводу законів, компендіуму, який і був названий "Шулхан Арух". Ще до закінчення перевірки свого коментаря "Бейт Йосеф", в 1550 році, раббі Йосеф приступив до видання "Шулхан Арух". У 1550-1551 рр. у Венеції вийшли дві перші частини, "Орах Хаїм" і "Йоре Деа". Третя і четверта частини вийшли в Сабіонетті (1553-1559). Одне видання йшло за іншим, велике визнання отримала праця раббі Йосефа Каро ще за життя автора. У похилому віці раббі Йосеф написав для пізніших видань ряд виправлень і доповнень. Після смерті раббі Йосефа був виданий його самостійний твір, що служить якби доповненням до коментарю "Бейт Йосеф" та має назву "Бедек ГаБайт". Він багаторазово видавався, перший раз - в Салоніках в 1605 році.

У передмові до "Шулхан Арух" раббі Йосеф Каро писав, що метою його було скласти легкий огляд даних, здобутих ним у капітальній праці, призначеній для початківців.

Як і кодекс раббі Яакова бен Ашера, "Шулхан Арух" на 4 ділиться частини: "Орах Хаїм" ("Шлях життя"), присвячений практиці релігійного життя, етиці, молитві, законам Шабату і свят; "Йоре Деф" ("Навчання знання") - визначення дозволеної і забороненої їжі, закони забою худоби, закони трауру і ін.; "Евен ГаЕзер" (натяк на Брейшит 2, 20, де жінка названа езер - помічник чоловіка), присвячена шлюбним законам, сімейному праву і т. п.; "Хошен ГаМішпат" ("Щит права") - єврейське цивільне право, цивільне судочинство і т. д. Вся структура - поділ на розділи і підрозділу на окремі частини - сіманім - запозичена у раббі Яакова бен-Ашера. Раббі Йосеф Каро додав також поділ на параграфи - сеіфім. Для кожного сімана вказано число параграфів. Філософсько-етичний вступ (подібно до того, як у праці Рамбама) тут відсутній, натомість - популярні, доступні приписи правил життя.

Праця раббі Йосефа Каро написана короткою, зрозумілою мовою, закони сформульовані ясно і наочно. У ньому було все, що єврею того часу необхідно було знати, чому він повинен був слідувати в своєму релігійному житті. Для рабинів, особливо для тих, кому необхідно було виносити постанови, це була неоціненна довідкова книга, ясна і точна. Ще за життя автора книга витримала 6 видань в різних форматах.

Оскільки постанови, наведені в "Шулхан Арух", були прийняті здебільшого відповідно до думкою сефардських мудреців, в наступних виданнях, починаючи з 1578 року, у книзі друкується коментар раббі Моше Іссерлеса (Рамо), в якому наводяться постанови і звичаї ашкеназських євреїв. Завдяки цьому коментарю "Шулхан Арух" був прийнятий також польськими і німецькими євреями.

Третя праця раббі Йосефа Каро є його "Кесеф Мішне" - коментар до "Мішне Тора" Рамбама. Завданням раббі Йосефа було забезпечити працю Рамбам вказівками джерел, рядок за рядком, крім філософсько-етичної частини. Попутно раббі Йосеф полемізує з раббі Авраамом бен Давидом, опонентом Рамбама. Повністю ця праця була видана лише після смерті автора (1574-1576). З тих пір у всіх виданнях "Мішне Тора" Рамбама друкується також коментар "Кесеф Мішне".

Раббі Йосеф Каро належав до кола кабалістів Цфату, в яке входив також раббі Іцхак Лурія, раббі Шломо Алькабец, раббі Моше Кордоверо і ін. Йому належить твір "Магід Мейшарім" - тлумачення Тори, які раббі Йосеф отримував кожен Шабат від свого небесного Магіда (духа, ангела) - "уособленої Мішни". Перша частина цього твору вперше вийшла в Любліні в 1646 році, друга - в Венеції в 1656 році.

Раббі Йосеф Каро також є автором херему проти відомого критичного твору Азарьї де Россі "Меор ейнаім".

Життя великого мудреця обірвалося 13 нісана 5335 року. Місце його поховання у Цфаті щороку відвідують тисячі паломників.

Джерела: Me'oros Ha'Tzaddikim; chinuch.org; toldot.ru; en.wikipedia.org.

Благословенна пам'ять про праведника!