Останки похованих на Старому єврейському цвинтарі євреїв цинічно викинули на поверхню під час земляних робіт на вул. Клепарівській. За інформацією прес-служби Львівської міської ради, там відбувається капітальний ремонт цегляної огорожі Комунальної 3-ї міської лікарні, вздовж вулиць Рапопорта і Клепарівської. «Під виглядом порятунку стіни Старого єврейського кладовища міськвиконком дозволив проект, впровадження якого привело до викопування траншеї, в кілька разів ширшої від кладки паркану. Але стіна не падає, а навіть якби падала назовні, то підтримувати її потрібно було б ззовні, а не зсередини кладовища. Однак у такому разі не вдалося б побудувати на єврейських похованнях ще одну-дві торговиці на Краківському ринку. Гори землі, змішаної з людськими останками, викликають у мене страшенний біль», — каже голова ортодоксальної єврейської громади «Турей Загав» Мейлах Шейхет.
Тепер ці останки єврейських поховань присипані — щоб зберегти їхню гідність. А от що з ними буде далі? Громада «Турей Загав» звернулася з офіційним листом до міського голови Львова Андрія Садового, в якому нагадує, що Старе єврейське кладовище між вулицями Рапопорта, Базарна, Броварна та Клепарівська у Львові наказом Міністерства культури і туризму України від 21.12.2010 року №12660/16-10 внесено до державного реєстру нерухомих пам’яток як пам’ятка історії місцевого значення (охоронний номер 2951Лв). Тим часом міська влада, розповів пан Мейлах, досі не звернулася в обов’язковому порядку по отримання спеціального охоронного документа про те, що це об’єкт історичної спадщини, і не уклала жодних охоронних договорів із теперішніми користувачами цих земельних ділянок: «Тобто це звичайна ділянка для будівництва, а не ділянка зі спеціальним охоронним статусом». У зв’язку зі «зруйнованими похованнями на Старому єврейському кладовищі з боку вулиці Клепарівської в результаті санкціонованого проекту» ортодоксальна єврейська громада «Турей Загав» звертається до мера з вимогою негайно повернути останки похованих євреїв до їхніх могил. У листі зазначено, що релігійна громада бере на себе обов’язок замовити ліцензований проект реставрації зруйнованого паркану і просить міськвиконком надати проектантові реставраційне завдання та зробити металеве або дерев’яне відгородження по лінії відновлення паркану, щоб негайно повернути землю з останками єврейських поховань на їхнє історичне місце. «Просимо створити робочу групу спільно з нашою організацією, аби забезпечити розв’язання всіх проблемних питань, відновлення зруйнованої частини пам’ятки в інтересах Справедливості та Людської Гідності», — закликає Андрія Садового ортодоксальна громада євреїв Львова.
Старий єврейський цвинтар, що був розташований у межах вулиць Рапопорта, Клепарівська, Броварна, Базарна на місці сучасного ринку «Краківський», — один з найдавніших єврейських цвинтарів у Європі, перша згадка про який сягає 1414 року. Тут поховано чимало видатних євреїв, у центрі кладовища був «єврейський пантеон». У міській раді періодично говорять про те, що потрібно шанувати єврейську спадщину Львова. Говорять про меморіальний комплекс на території Краківського ринку. Навіть про гіпотетичне перенесення ринку. Натомість наразі провадять земляні роботи, не провівши перед тим необхідних досліджень пам’ятки, аби запобігти таким наслідкам, як нинішнє викидання на поверхню останків похованих. «Ратуша» звернулася по коментар до Львівської міської ради, однак наразі отримати його не вдалося. У прес-службі міської ради кажуть, що інформацію про подальшу долю викопаних останків будуть з’ясовувати.
«Це таке варварство і такий біль, що неможливо передати. Я не знаю, як на це реагувати. Весь попередній процес ставлення міської влади до культурної спадщини і тут проявився. Така байдужість до цінностей вищого ґатунку... Адже ті люди, які там поховані, не можуть себе захистити. І це найвище милосердя — милосердя до похованих. І якщо таке милосердя є законом у суспільстві, то можна бути спокійним, що і живі люди будуть більш захищені, — зазначив Мейлах Шейхет. — Світова єврейська громада шокована цим. Я не уявляю, як далі жити. Таке враження, що нас викинули з орбіти життя в цьому місті. Адже це кладовище — один із найвидатніших некрополів у Європі…».
Джерело: газета "РАТУША", автор статті - Наталя Дудко.