Підписатися на розсилку

Пошук

Велика міська синагога

Середньовічний Львів – переплетіння націй, культур, стилів, серед яких єврейська громада посідала своє, особливе місце… У найстаршій міській актовій книзі є записи датовані XIV ст., де йдеться про існування громади євреїв, що проживають у межах міських фортифікацій. Головний релігійний осередок іудейської общини середмістя – Велика міська синагога – пам’ятка, що понад 600 років перебувала у епіцентрі подій життя громади міста.

Вигляд Великої міської  синагоги з південного сходу (фото історика Маєра Балабана)

Міська синагога була збудована у XIV ст. в середмісті Львова і стояла вона під самою фортечною стіною, поруч з міським арсеналом та Шевською вежею на вул. Зарванській (Староєврейській), а на її місці у 1801 р. збудували більшу синагогу у класичному стилі. Найдавніша міська синагога була готичною, швидше за все, побудованою з  дерев'яних конструкцій з глиняним заповненням, синагогу вкривав високий дах під дахівкою. Ця синагога згоріла у катастрофічній пожежі З червня 1527 р. Дерев'яні балки з написами на івриті та датою (ймовірно, датовані 1320 р.), які віднайшов історик львівських юдеїв Маєр Балабан 1904 р. в пивниці будинку № 29 на вул. Федорова, очевидно, походять з саме цієї, найдавнішої, синагоги. Туди їх могли перенести, коли почали будувати наступну, вже муровану синагогу (1555?) на місці згорілої.

Фрагменти балки з Великої міської синагоги з фрагментом молитви Шахаріт на Шабат (перекладається: "Нехай тішиться Моше з подарованої його дому долі, бо слугою вірним назвав Ти його") та вплетеною у текст датою зведення першої будівлі синагоги (Рис. Л. Цвека, 1904 р.)

До 1606 р. давня міська синагога виконувала роль Великої, а після зведення синагоги Турей Загав - Малої. Я. Вітвіцький на пластичній реконструкції Львова відтворив її з високим дахом та східчастим готичним причілком, подібно до Празької синагоги. Ґуберніальним декретом 1797 р. нова австрійська влада наказала розібрати Малу міську синагогу. Від кінця XVII ст. до 1795 р. коло Великої мурованої синагоги (під самим арсеналом) стояв дерев'яний шпиталь та торгові ятки. Оскільки синагога «Турей Загав», яку називали «великою», була замалою, 1799 р. юдейська громада на місці розібраної давньої синагоги почала зводити нову, значно більшу святиню, будівництво якої було завершили 1801 р.. До неї, крім різних коштовних речей (срібні свічники, корони Тори, щити, лямпи тощо) перенесли також цінні мистецькі твори (карбовані рефлектори, ліхтарі, павуки, тканини). За архітек­турною організацією ця синагога нагадувала Передміську синагогу, тобто мала характерну для галицьких і волинських синагог дев'ятипільну структуру. 

Велика синагога середмістя на малюнку-схемі Францішека Ковалишина, 1912 р.

Велика міська синагога зайняла парцелю між вул. Новою Жидівською та прокладеною вул. Собєського, прилягаючи від заходу до Борухівської кам'я­ниці. Будівля складалася з двох традиційних брил: квадратового односвітлового молитов­ного залу - на високому цоколі, та прилеглої від заходу прямокутної триярусної синагогальної брили. У її вузькій західній частині, на всю довжину парцелі містився присінок з трьома сходовими клітками, що вели на жіночу галерею (езрат нашім) та до інших синагогальних приміщень. Входи до молитовного залу і до синагогальної частини були організовані з вул. Нової Жидівської та вул. Собєського.

Будівля Великої синагоги позаду стін Міського арсеналу (фото 1937 р.)

У просторово-композиційному вирішенні будівлі два традиційні синагогальні об'єми з'єднувалися в монументальну брилу під трисхилим дахом, яку оперізував розвинений вінцевий карниз з фризом, оздобленим розетами. Фасади підкреслювали дев’ятипільну структуру: стіни молитовного залу членували пілястри на три поля, кожне з яких мало видовжене півциркульне вікно та кругле над ним. Віконні прорізи оздоблювали обрамування у вигляді пілястрів та архівольтів. Вісь східного фасаду, що відповідала ніші Тори, підкреслювала бленда. Синагогальна частина була триповерховою, триосьовою з трьома арками входів. Жінкам були відведені два яруси галерей.

Велика міська синагога, 1801 р.: 1, 2 - План молитовного залу і даху на проекті реконструкції даху, 1872 рік. Арх. М. Ґерль (ДАЛО); 3 - Проект реконструкції сходових маршів, 1910 р. Архітектори Альфред Захарєвич і Юзеф Сосновський (ДАЛО).

У планувально-просторовій структурі молитовного залу чотири гранчасті колони ділили склепінчасте перекриття на дев'ять рівних піль. Зал освітлюва­ли вісім аркових і дев'ять круглих вікон. Організація простору молитовного залу була традиційною: на одній осі розташовувалися: головний вхід у західній стіні, при її східній стіні розташовувався Арон-гаКодеш, посередині на помості стояла біма. При західній стіні була влаштована ніша з оливною лампадою, або Нер Тамід.

  Нер Тамід (оливна лампада - Вічний вогонь) у Великій міській синагозі (фото поч. XX ст.)

Центральне поле склепіння над бімою мало форму вітрила. Квадратова біма на помості, до якої з двох боків вели сходи, була огороджена кованими ґратками. Арон гаКодеш був у бароково-класицистичному стилі: по обидва боки його фланкували дві колони з композитними капітелями, які під­тримували розірваний фронтон, над яким поміщалися Скрижалі Заповіту; під фронтоном - традиційні символічні леви, що тримають корону. До Арон гаКодешу вели сходи і він був закритий капоретом і парохетом. Пишно декорова­ний Арон гаКодеш освітлювало кругле вікно. У західній стіні молитовного залу було зроблено три аркові входи. Над центральним входом був напис на івриті, що у перекладі означав: «Ось Брама Вс-вишнього. Праведні увійдуть в неї». На північ від головного входу у стіні містився Нер Тамід - ніша з вічним вогнем, прикра­шена бароковим порталом. Інтер'єр синагоги був наповнений різьбою, стіни оздоблювали розписи рослинного характеру. В залі були влаштовані лави.

 

Фрагмент інтер'єру Великої міської синагоги з виглядом на Арон гаКойдеш (фото поч. XX ст.)

 

Велику міську синагогу розграбували німецькі нацисти у 1941 р., а 1943 р. зруйнували. У 1976 р. на місці знищеної синагоги провели археологічні роз­копки (археологи М. Багрій, Л. Крушельницька), під час яких вдалося віднайти елементи попередньої святині, зокрема фрагменти пізньоготичних поліхромова­них нервюр зі склепінь молитовного залу.

Фрагменти готичних нервюр з давньої міської синагоги, віднайдені під час археологічних розкопок 1975 р.

Роботи завершилися трасуванням фундаментів синагоги 1801 р. У 2012 р. на ділянці міської синагоги проведені часткові археологічні розкопки (археологи Ю. Лукомський, О. Лазурко).

Фундаменти готичної Великої синагоги, віднайдені в ході розкопок пл. Арсенальної 2012 р.

Виявлено фрагменти фундаментів двох синагог (XV ст. і 1801 р.), мощення (XVII ст.) площі навколо синагоги, кам'яну підлогу з масивних плит вапняка, підземний склеплений ярус з ймовірною миквою готичної синагоги XV ст.

  

Фундамент південнно-західного стовпа синагоги XIX ст., що перерізав мури та підлогу синагоги XVI ст. Під тесаною кам'яною долівкою готичної синагоги виявлено пивницю з старовинною миквою

 

Сучасний вигляд пл. Арсенальної, до 1943 р. на цьому місці стояла Велика міська синагога (фото 2015 р.). Видно  півциркульні арки входу до синагоги.

Наразі проект знаходиться на етапі консервації. На сьогодні збереглися лише два входи до колишньої синагоги у вигляді двох півциркульних арок, крізь які можна потрапити з вулиць Староєврейської та Бр. Рогатинців на площу Арсенальну, де й знаходилася культова споруда.                

Використані джерела

1. Центральний державний історичний архів України у Львові, ф. 701 Юдейська громада Львова, on. З, спр. 333, спр. 1101а. Інвентарний опис Великої міської синагоги 1920 року.

2. ЦДІАУЛ, ф. 19 (Йосифинська метрика), on. 12, спр. 2-5.

3. Державний архів Львівської області, ф. Будівельне управління 2, on. 1, спр. 5010.

4. Бойко 0. Синагоги Львова. - Львів, 2008.

5. Бойко 0. Будівництво синагог в Україні / Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація. - Львів, 1998. -Ч. 9,- С. 5-33.

6. http://photo-lviv.in.ua/lviv-yakoho-ne-povernesh-velyka-miska-synahoha/

7. Гельстон И. О времени строительства древней синагоги во Львове. Институт Юдаики. Конференция 2002 года.

8. Звіт про архітектурно-археологічні дослідження на ділянці Великої міської синагоги (РАС, 2012).

9. Історія Львова в документах і матеріалах - Київ, 1986.

10. Akta grodzkie і - Lwow, 18. - T. XIV.

11. Balaban M. Zydzi Iwowscy na przelomie XVI і XVII wieku. - Lwow, 1906.

12. Baiaban M. Dzielnica zydowska: jej dzieje і zabytki/Biblioteka -Warszawa, 1990.

13. Ksiega przychodôw і rozchodâw miasta 1404-1414 /Wyd. A. Czotowski / Pomniki dziejowe Lwowa z archiwum miasta. - T. II. - Lwow, 1896. - Ne 115.

14. Schall J. Przewodnik po zabytkach zydowskich Lwowa. - Lwow, 1935.