Підписатися на розсилку

Пошук

Синагоги стародавнього Львова

До Другої світової війни у Львові було понад 200 синагог (більше 40 великих синагог і 160 малих), а всього кількість синагог, молитовних будинків і приватних міньянів доходило до 350, однак діюча синагога зараз одна - «Цорі Гільод» нинішньої громади «Бейс Аарон ве Ісраель». Від активного колишнього життя львівських євреїв залишилися дві синагоги і ще кілька невеликих хасидських молитовних будинків.

Відомі синагоги Львова

У самій єврейській громаді Львова численні синагоги поділялися на великі синагоги - шул - на ідиші (або бейт гакнесет ха-гадоль - на івриті), малі синагоги - шілехл, хасидські синагоги - клойз і будинки Вчення - Бейт-гаМідраш. Кожна синагога у Львові, крім своєї загальноприйнятої назви мала ще одне власне ім'я на івриті, узяте, в основному, з відповідного вірша Святого Письма, окрім Великої міської та Передміської синагог.

Дерев'яна синагога, побудована в другій половині XIV ст. (в районі вул. Бляхарської, 29) не збереглася. Завдяки археологічним розкопкам були знайдені деякі предмети і елементи конструкції цієї синагоги, зокрема розкішно прикрашені балки з єврейськими написами.

Перша кам'яна синагога в готичному стилі, побудована в Краківському передмісті в 1555 р., вона теж не збереглася.

Передміська синагога - «Форштатер шул» - була побудована в 1624-1630 рр. і розташовувалася в Краківському передмісті, на вул. Божничій, 16 (сучасна назва – вул. Сянська). Після руйнування синагога не відновлювалась, на її місці влаштований сквер, пізніше на частині якого побудований ринок «Добробут». У прибудовах і на верхньому поверсі при Передміській синагозі була ще низка малих синагог: синагога «Зовгей цедек» («для різників»), синагога «Меламдім шул» («для вчителів»), синагога «Хают гдолім» («для великих кравців»), синагога «Хают ктанім» («для малих кравців», ще одна синагога «Хают ктанім» була також при Міському Бейт-гаМідраші, синагога «Менакрім» («для менакерів»), синагога «Носей катоф» («вантажників»), синагога «Марк пахіма» (бляхарів), синагога «Цаярім» («малярів»).

Велика міська синагога була побудована 1801 р. в стилі класицизму на місці готичної з 1555 р. Синагога зруйнована нацистами у 1941 р.

Синагога «Золота Роза» («Синагога Нахмановича», синагога «Турей Загав»)  була пам'яткою архітектури ренесансу, святинею львівської єврейської міської громади, знищена гітлерівцями в липні 1941 року. Знаходилася на території середньовічного львівського єврейського кварталу, в будинку № 27 по вул. Івана Федорова.

Міський Бейт-гаМідраш, «Бейт-мідраш де-тох хайір» зведена на вул. Боїмів, 41 (вул. Староєврейській)  в 1797 р., але зруйнований в 1941 р. На другому поверсі його був ще цілий ряд малих синагог: «Клойз Люблін» (з 1811 р.), синагога «Хніон Далімім Хают ктанім», синагога «Шмуклера», синагога «Бляхарів», синагога «Обивщиків», синагога «Сіфт Ренаном» («Уста оспівують») товариства «Хевра Тегіл» («тих, хто читає Псалми»), синагога «Асірі» («Десята»), в якій молився закритий міньян з десяти вчених і побожних євреїв, які до того ж постили кожен десятий день.

Синагога «Бейс-алмін йашон» (Староцвинтарна синагога) або «Бейс-ойлом шул» на вул. Рапапорта № 2, одна з найстаріших у Львові, відома з 2-ї половини XVII ст., зруйнована нацистами.

Велика синагога «Асей Тов» («Твори добро»), відома також як синагога на вул. Сикстуській, а також «Шайнохе шул» - була в єврейському кварталі на лівому березі річки Полтви, на вул. Шайнохи, № 6 (раніше Зайтенгассе, нині вул. Банківська). У ній молилися представники багатих і аристократичних сімей. Перший запис про неї в документах Львівського магістрату датується 5 серпня 1828 р. У 1857 р. вона була перебудована в комплексі з будівлею Бейт-гаМідраша, відомого як «Шайнохе Бейт-мидраш», за проектом архітектора Шмідта.

Синагога «Сикстуський клойз», або «Вовчес клойз» (або синагога «Вольфце Шейнблюмс шілехл») - клойз, побудований Мордехаєм Раппопортом і Вольфом (Вовче) Шейнблюмом у дворі Сикстуської синагоги в 1843 р., тут молилися і навчалися хасиди. Синагога, Бейт-мидраш і клойз були спалені німцями в серпні 1941 р.

Синагога «Темпель», або Львівська прогресивна синагога «Хейхал ганеорім», яку називали Темпель (храм), стала першою синагогою реформованого типу в Галичині. Побудована у 1843-1846 рр., синагога знаходилася на площі Старий Ринок до періоду гітлерівської окупації.

Синагога «Кові гітім лаТора», або «Кові Гітім шул» на вул. Шпитальній, 4 на розі з вул. Казімежською (Городоцькою) являє собою двоповерхову будівлю, на першому поверсі якої знаходилася власне синагога, а на другому - Бейт-гаМідраш. Ця синагога була безжально зруйнована нацистами.

Синагога «Ахавас шалом» на вул. Шпитальній заснована в 1913 р.

Синагога Лікермана, або синагога «Лев Ісраель» («Серце Ізраїлю») була дуже красивою синагогою та побудована на особисті кошти Шабсе Лікермана - господаря садиби на вул. Личаківській, 165. Церемонія закладки першого каменя за участю головного львівського рабина Ар'є Лейба Бройдо відбулася 18 серпня 1910 р. в день святкування 80-річчя імператора Франца Йосифа, про що була послана святкова телеграма імператору. Цю синагогу зруйнували нацисти.

Синагога «Нецах Ісраель» («Вічність Ізраїлю») знаходилася на вул. Личаківській, 225. Будівля збереглася, зараз у ній магазин.

Синагога «Зіхрон Йосеф», або «Борахс шул» - побудована Йосефом Борахом в 1897 р. у дворі на вул. Заводській, 3. Синагога зруйнована нацистами, але на руїнах залишилися написи на івриті.

Синагога «Зіхрон реб Хаїм Шлойме Феркойф» знаходилася на вул. Під Дубом № 7.

Синагога «Ор гайошор», або «Мефоршей гаям» («Прямий світло» або інша назва «перепливати море» на честь талмудичного твору одного з великих львівських рабинів Мордехая-Зеєва Еттінгера, 1804-1863) зведена у 1842 р. на вул. Мукачівській, 2 - вул. Лева, 3. Зруйнована нацистами і стерта з архітектурного портрету міста вже радянською владою.

Синагога «Клойз ребе Йоселе» одного з учнів «провидця з Любліна» знаходилася на вул. Лева. Була місцем молитви хасидів та вивчення Тори.

Синагога «Клойз ребе Бецалеля Магіда» («Проповідника») на вул. Об'їзній (вул. Долинського). У ній молилися хасиди із вулиць Замарстинівської і Жовківської. Ця синагога також була відомим центром вивчення Тори.

Синагога «Шевет Ахім» знаходилася на вул. Байзера № 1 (вул. Мосяжній), була зруйнована нацистськими окупантами.

Синагога «Хевра кадіша» («Святе братство» - так називалося іудейське похоронне братство) знаходилася на вул. Шенявского, № 5 (вул.. Ужгородській), при синагозі була також єшива «Ец Хаїм» («Древо життя»). Свій будинок для синагоги і єшиви пожертвував Шмуель Каліш. Після переїзду похоронного братства на нове місце синагога діяла для всіх мешканців кварталу. Будівлю знесли в 1960-х роках при добудові корпусу 1-ї міської клінічної лікарні.

Синагога Шпрехера у дворі вул. Казімежської (нині вул. Городоцької), № 45 була зруйнована нацистами.

Синагога «Бейт Тахара» (Цвинтарна каплиця) зведена в 1912-1913 рр. на Новому єврейському кладовищі (вул. Піліховських / Єрошенка) та зруйнована нацистами.

Новоцвинтарна синагога «Бейс Ойлом шілехл» зведена в 1856 р. на Новому єврейському кладовищі (вул. Піліховських / Єрошенка) зведена в 1856 р. та зруйнована нацистами.

Синагога «Хасідім Шуль» є першою відомою хасидською синагогою у Львові, що існувала з 1791 р. до руйнування в період гітлерівської окупації. Синагога знаходилася на вул. Божничій, 4 на перетині нинішніх вулиць Лазневої і Сянської.

Синагога «Хідушим», або «Янкель Гланцер шул» (Стара хасидська синагога, Синагога на Вугільній) побудована у 1844 р., недіюча нині синагога у Львові. Будівля синагоги знаходиться на перехресті вул. Вугільної і площі Святого Теодора (поштова адреса вул. Вугільна, 3). Ця синагога була клойзом для Белзьких хасидів.

Великий Бейт-гаМідраш Передмістя побудований у 1793 р. (зруйнований в 1941 р.) на вул. Божничій (Сянській), № 5. Це була триповерхова будівля: на на першому поверсі розташовувався Бейт-гаМідраш, на другому - езрат-нашим (відділення для жінок), на третьому поверсі були ще дві невеликі синагоги.

Синагога «Ор хадаш» («Нове світло») була хасидським клойзом та розташована на верхньому поверсі Великого Бейт-гаМідраша Передмістя.

Синагога «Матан бесетер» з 1907 р. знаходилася на вул. Божничій, № 7.  Будівля синагоги зруйнована нацистами.

Синагога «Оскім бімлехес гакойдеш» («Займаються святою роботою») була синагогою видавців і друкарів релігійних книг на вул. Божничій, № 12.

Синагога «Бейт Лехем» була синагогою пекарів та побудована у 1912 р. на вул. Старозаконній (нині - вул. М.Удалого), № 10. Цю синагогу також зруйнували нацисти.

Синагогу «Шовсей Шабос» («Відпочивають в Шабат») збудовано у 1880-х  рр. на вул. Божничій (Сянській), № 15 навпроти Передміської синагоги (пройти можна було і з пл. Святого Теодора). При синагозі була кухня, де безкоштовно готували суботні трапези для всіх нужденних.

Синагога «Шомрей Шабат» («Дотримуються Шабату») збирала іудеїв у дворі по вул. Староєврейській, 19 або пл. Ринок, 12. Синагога була зруйнована в роки німецької окупації, після війни будівлю не було знесено, а перебудовано під житловий будинок.

Синагогу «Ломдей Шас умішнайот» на вул. Боїмів, № 35 (вул. Староєврейська) заснував львівський рабин І. Ш. Натанзон (1810-1875).

Синагога «Пеер мігваот» була невеликою синагогою для капелюшників, збудованою у 1862 р. на пл. Сніжній (пл. Звенигородській).

Синагога «Мецапім лішуа» («Ті, що очікують порятунку») була синагогою м'ясників на вул. Сонячній (вул. Куліша).

Синагога «Мелехес Геноха» була синагогою шевців у дворі на вул. Майера Балабана, 8 (будинок перебудовано).

Синагога «Хореш ейцим» була синагогою столярів у дворі на вул. Джерельній, 55. Побудована на кошти родини Лейбман. На сьогодні не збереглася.

Велика синагога «Цорі Гільод» львівської єврейської релігійної громади «Бейс Аарон веІсраель» («Дім Аарона та Ізраїлю») є діючою синагогою (збереглася до наших днів разом з настінним живописом в інтер'єрі). Побудована в 1924 р. на вул. Короля Лещинського (нині вул. Братів Міхновських), № 4 на кошти Благодійного товариства «Цорі Гільод» за проектом архітектора Альберта Корнблута. Розписана взимку 1935-1936 рр. художником Максиміліаном Кугелем. У 2007 р. був закінчений ремонт синагоги за проектом ізраїльського архітектора Аарона Острайхера.

Велика синагога «Галь Ед» («Пам'ятник») була побудована в 1901 р. на вул. Королеви Ядвіги (нині вул. Марка Вовчка), № 14 на кошти Якова Гала на честь Еммануїла Гала. Синагога пережила 1941-1944 рр., але в 1972 р була перебудована в Клуб швейної фабрики, а згодом в житловий будинок.

Синагога «Коль Ріна веішуа» («Дім співу,  молитов і допомоги») постала у 1905 р. на вул. Джерельній, № 49. Відома також як синагога «Експрес» громади вантажників «Експрес». При синагозі був зал, де для бідних наречених і сиріт безкоштовно влаштовували весілля. У синагозі «експресників» також розміщувалася єшива «Махазікей ломдей Тора». У 1955 р. руїни синагоги використали як фундамент для будівництва нового житлового будинку.

Синагогу «Огель йешарім» («Шатро прямодушних») побудували в 1901 р. за проектом архітектора Яна Ерделі в стилі неокласицизму за залізничним вокзалом в районі Богданівки на перетині вулиць Городоцької та нині вже не існуючої Фабричної. Синагогу спалили німці в серпні 1941 року.

Синагога «Бейт Йосеф», або «Філіп шілехл» є великою будівлею на території довкола парового млина Йозефа Філіпа на вул. Якуба Германа, № 9 (зараз вул. Лемківська). Синагогу було зруйновано нацистами.

Синагога «Бейт Йегуда», або «Ребе Лейбеле Кілоковерс клойз» знаходилася у маленькому будинку на лівому березі річки Полтви, на тому місці, де згодом при забудові вулиці Пелтевної (тепер просп. В'ячеслава Чорновола) був зведений будинок № 1.

Синагога «Кушевиче Шул» знаходилася на вул. Кушевича.

Синагога «Ішрей Лев» знаходилася на першому поверсі по вул. Різницькій (вул. Наливайка), № 13.

Синагога «Олескер клойз» була зведена у 1913 р. на вул. Різницькій (нині вул. Наливайка), № 11.

Синагога «Клойз Еліезер Любачер» заснована в 1915 р. на вул. Різницькій, № 14 Е.Любачером - онуком белзьких цадиків.

Синагога "Агудас Йешорім» на вул. Станіслава, № 6 (вул. Тиктора) була побудована для молитов  комерсантів з львівської торгової бурси, яка знаходилася поруч.

Синагога "Чортковер клойз» в будинку на вул. Леонтовича, № 19 була влаштована в квартирі з чотирьох величезних, як зали, кімнат.

Синагога «Стреліскер клойз» в старій будівлі на вул. Старозаконній (вул. М.Удатного), заснований в 1825-1826 рр. хасидами ребе з Стреліска (Нові Стрілища). Коли хасиди побудували собі новий клойз, стара синагога стала місцем молитви мешканців округи. Згодом стара будівля зруйнувалася.

Синагога «Стреліскер клойз», або «Бейт Йосеф» була новою синагогою стреліських хасидів на вул. Овочевій, № 14. Нова синагога являла собою велику нову будівлю з електричним освітленням, з галереями для жінок на другому поверсі. Урочисте відкриття синагоги відбулося 6 листопада 1932 року.

Синагога «Стретінер клойз».

Синагога «Бейт Цві Зеєв Рапп», або «Рапп шул» на вул. Майера Балабана, 5 на першому поверсі. Перебудована під магазин.

Синагога «Цві Зеєв Келлер», або «Келлерс шул» знаходилася на вул. Генінг, № 2 (вул. Харківська) на розі з вул. Личаківською.

Синагога «Керем хемед» («Жаданий виноградник») була синагогою овочевих торговців на вул. Веселій, 4.

Синагога «Лінас гацедек» знаходилася на вул. Ветеранів, 2.

Синагога «Яд Харуца» існує з 1896 р., це дуже красива синагога в будівлі львівського відділення Товариства єврейських ремісників «Яд Харуца» («Рука перевірених») на вул. Бернштайна, № 11 (вул. Шолом-Алейхема) на першому поверсі з окремим входом. Синагога не належала власне товариству «Яд Харуца», круглий рік у ній молилися заможні євреї, синагога відома також як синагога «Іммердоер шул» на честь купця Іммердоера, який пожертвував на її будівництво велику суму. Крім цієї синагоги, на великі свята молитви проводилися ще і в залах самого товариства «Яд Харуца», де збиралося величезне число вірян.

Синагога «Тікват Ціон» зведена у 1906 р. на вул. Бернштайна, № 14 (вул. Шолом-Алейхема) як синагога товариства «Тікват Ціон» («Надія Сіону») з розповсюдження сіонізму серед ортодоксальних євреїв.

Синагога «Агудат Шломо» знаходилася з 1900 р. на вул. Бема (зараз вул. Ярослава Мудрого) в житловому будинку. Синагога була зруйнована нацистами у 1941 р.

Синагога «Ор Шемеш» («Світло сонця») знаходилася на вул. Медовій, 3. Раніше вона перебувала у дворі вул. Сонячної (нині вул. Куліша), № 26, її  ім'я і дало назву вулиці Сонячній. Синагога зруйнована нацистами, а на її місці дитячий майданчик.

Синагога «Шомерет Хатф» знаходилася на пл. Стрілецькій № 3 (пл. Д.Галицького).

Синагога «Шеері Ісраель» («Залишок Ізраїлю»), або «Куліковер клойз» збудована 1910 р. у дворі будинку № 25 на вул. Жовківській (вул. Б. Хмельницького). Тут в бейт-мідраші при синагозі свого часу навчався майбутній ізраїльський поет Урі Цві Грінберг. Ця синагога також була зруйнована нацистами.

Синагога «Ягель Яаков Ісмах Ісраель» («Зрадіє Яаков, і звеселиться Ізраїль») знаходилася на вул. Б.Хмельницького на першому поверсі будинку № 32.

Синагога «Корте шул», або також «Корите шул» товариства «Гомель хесед», розміщена на вул. Жовківській, № 111 (вул. Б. Хмельницького) біля Жовківської рогатки, носила ім’я за назвою рукавса річки Полтви - Корита. Це була одна з найстаріших синагог Львова, яка згадується записами, датованими ще 1857 р. Територія для її спорудження, заповідана одним бездітним євреєм, стала оскаржуватися єзуїтами, і остаточно була викуплена ще за львівського рабина Яакова-Мешулема Орнштайна (1775-1839). Синагогу безжально зруйнували нацисти.

Синагога «Хесед веемет леАвраам» заснована в 1901 році на вул. Міхала (вул. Реміснича) на Замарстинові.

Синагога «Ахіезер» об'єднання російських євреїв «Ахіезер» заснована біженцями Першої Світової війни з Проскурова (Хмельницький) в 1920 р. у 1920 р. на третьому поверсі в пасажі Гаусмана, № 7 (нині проїзд Крива Липа).

Синагога «Халвуот Хейн» благодійного товариства підтримки дрібних торгівців «Халвуот Хейн» («Безоплатні позики»).

Синагога «Томхей Аніім» товариства допомоги бідним «Томхей Аніім ністурім».

Синагога «Томхей Тмімім».

Синагога «Бікурім холім» Товариства турботи про хворих.

Синагога «Хеврат Бней Левайя» Товариства по влаштуванню похорону.

Синагога «Тов умейтів».

Синагога «Малбіш Арум».

Синагога «Нойсі холов».

Синагога «Бейс йесоймім» знаходилася на першому поверсі в єврейському Будинку сиріт на вул. Янівській, № 34 (тепер середня школа № 33 на вул. Шевченка). Синагогу заснував філантроп і громадський діяч Шимон Шаф за вказівкою графа Казимира Бадені. Вона була влаштована у вигляді малого Темпля з розписами і написами зі Святого Письма на стінах. Єврейський Дім сиріт та синагогу урочисто відкрив 11 вересня 1894 сам імператор Франц Йосиф.

Клойз «Хабад-Бреслав» влаштував у своєму будинку Іцикл Жолкевер (1814, Жовква - 1926, Львів) на вул. Пелтевній, № 4 (просп. Чорновола). Тут зупинялися брацлавські хасиди, які здійснювали паломництво на могилу раббі Нахмана з Брацлава і проїжджали через Львів. Будівлю зруйновано під час війни, зараз на цьому місці збудовано торговий центр.

На пл. Голуховських, № 11-12 (вул. Торгова) у великому будинку, що належав багатому купцеві Моше Райсу, і який був зразком пасажу, було побудовано три синагоги:

- Синагога «Сподікес», збудовано у першій половині XIX ст. для майстрів з виготовлення сподиків і штраймлів (хасидських хутряних головних уборів). Тут молилися дід і батько львівського історика, професора Майера Балабана. - Синагога «Зіхрон Іцхак» («Пам'ять Іцхака»), або «Клойз Жидачів»,  заснована в 1880-х рр. та названа на честь раббі з Жидачева, в ній був клойз жидачівських хасидів, що був одним із перших хасидських клойзів у Львові. - Ще одна синагога.

Синагога «Орхей Шулхан уман'імей Зімрі» знаходилася на пл. Святого Теодора, № 1 та належала Товариству офіціантів і музикантів, які заробляли на весіллях та інших урочистих подіях єврейського традиційного життя.

Синагога «Кіцру лефі Хесед» знаходилася на пл. Святого Теодора, в ній молилися дрібні торговці, власники кіосків і дрібних крамничок.

Синагога «Хамельцар гаІсраель» була домом молитви для офіціантів, вона була розташована на вул. Фурманській, № 1.

Синагога «Лікутей Шемот» знаходилася на вул. Фурманській № 5 у дворі.

Синагога «Степінер клойз» є одним із найстаріших клойзів у Львові, побудованим у дворі на вул. Фурманській, № 5.

Синагога «Хейн Вухесед Агідас Йешурім» («Благовоління і милість») знаходилася на вул. Фурманській, № 6.

Синагога «Лікутей Шемот - Хаверім коль Ісраель» знаходилася на вул. Аленбекова (вул. Таманська), № 3.

Клойз «Гусятин» для молитов гусятинські хасидів заснована в 1910 р. на вул. Пелтевній (просп. В’ячеславаЧорновола), № 11.

Клойз «Гусятин» ще один засновано  на вул. Котлярській, № 3 на початку Першої  Світової війни, коли Гусятинський ребе переїхав до Відня, багато його хасидів - біженців оселилося у Львові. А оскільки клойз на вул. Пелтевній вже не міг вмістити всіх, то заснували новий клойз.

Клойз «Комарно» заснований в 1913 році на вул. Алємбекова (вул.Таманська), в 1914 р. під час відвідин Львова ребе з Комарно був перенесений на вул. Сонячну, 28 (вул. Куліша). З початком Першої Світової війни був перенесений знову на вул. Казімежську, 37 (вул. Городоцька), де залишався чинним аж до німецької окупації.

Клойз «Комарно» ще один заснований приблизно в 1935-1936 рр. на вул. Гродецькій, № 19 або 21 (тепер вул. Городоцька, № 71 або 73). При клойзі діяла невелика йешива.

Клойз «Боян» знаходився в будинку Боянського ребе на вул. Легіонів, 29, кв. № 1 (пр. Свободи) з 1917 року, коли Боянський ребе Аврум-Яаков Фрідман оселився у Львові.

Синагога «Бойберке» розташована на вул. Легіонів, 37 при товаристві «Хавура Аншей Бібрка».

Клойз «Сасів» заснований в 1914 р., коли в початок Першої Світової війни адмор сасівських хасидів ребе Шломо переїхав до Львова і оселився на вул. Котлярській, № 1. У цьому ж будинку і відкрився клойз «Сасів», в якому молилися сасівські хасиди, які проживали у Львові.

Клойз «Сасів-Поморин» заснований рабином Шаломом Тойба з Поморян поруч з його квартирою на вул. Легіонів (пр. Свободи).

Синагога «Холовер клойз», або синагога «Нахалас Мордехай» була заснована хасидами рабина з Холоєва в 1936 р. на вул. Медовій, № 1.

Синагога «Ховевей гадаат» знаходилася у підвальному приміщенні на вул. Зібликевича, № 43 (тепер вул. І.Франка, № 71). Зберігся давній єврейський розпис.

Синагога на вул. Буйній (розвилка вул. Варшавської) являла собою велику будівлю та була спалена німцями в серпні 1941 року.

Синагога «Тфісе шілехл» була тюремна синагога в Бригідках. Єврейським в’язням доводилося молитися поокремо в тюремних камерах, поки в грудні 1934 р. не відкрили синагогу і для них.

Синагога на вул. Колонтая, № 5 (вул. Менцинського) знаходилася у приміщенні благодійного товариства допомоги учням йешив «Айшел Тора». Коли товариство переїхало на нову адресу, власник будинку Мехелен Мас влаштував у ньому синагогу. У березні 1936 р. в синагогу було урочисто внесено новий сувій Тори.

Синагога «Хаваат Шалом» була наймолодшою синагогою на вул. Вибрановській (вул. Тесленка).

На Знесінні було три синагоги і два бейт-гамідраші:

Велика синагога на Знесінні «Осе Тов» («Робити Добро») побудована в 1871 р. на вул. Райха (тепер не існує), поруч з ним знаходився Клойз «Знесіння», в якому разом молилися хасиди різних напрямків, Синагога «Бейт Ісраель» («Дім Ізраїлю»), «Великий Бейт-гамідраш на Знесінні» та побудований Хуго Ульріхом в 1913 р. «Новий Бейт-гамідраш на Знесінні». 

Євреї - мешканці Винник мали свою синагогу «Винниках Шул»

У серпні 1935 р. відбулася урочиста церемонія закладки синагоги в Брюховичах. 

Молитовні будинки - штіблах

Крім синагог і бейт-гамідрашів, існували у Львові численні молитовні будинки (штіблах) різних рабинів і хасидських адморів чи їхніх нащадків. Майже кожен хасидський ребе засновував у своїй приватний квартирі штібл або навіть бейт-гамідраш, які були центрами молитви і вивчення Тори як для хасидів, так і для простих євреїв, що жили поблизу.

Найбільш відомими були:

бейт-гамідраш рабина Берла Стретінера на вул. Жовківській, № 29 (вул. Б.Хмельницького)

бейт-гамідраш рабина Зундла Найхойза із Самбора на вул. Сонячній, № 4 (вул. П.Куліша)

штібл рабина Міхла Рубіна з Сасова на пл. Краківській (вул. Осмомисла)

штібл рабина Ханоха Тайтельбойма на вул. Казимежській (вул. Городоцькій)

бейт-гамідраш ребе Лейбуша Бродера з м. Броди на вул. Котлярській

бейт-гамідраш рабина Пінхаса Рокаха з Наварії на вул. Берка Йоселевича, № 29 (вул. М. Балабана)

штібл рабина Лейбуша Стреліскера

бейт-гамідраш рабина Шалома Ласа зі Збаража на першому поверсі на вул. Ваговій, № 1

штібл рабина Ізраїля Найхойза з Бібрки на вул. Берка Йоселевіча, № 2 (вул. М.Балабана)

штібл рабина з Лежайська на вул. Газовій

штібл рабина з Глиняни (батька ізраїльського поета Урі-Цві Грінберга) на пл. Святого Теодора

штібл ребе з Корошина в окрузі синагоги «Хідушим»

штібл рабина Давида Рокаха з Белза на вул. Клепарівській

штібл рабина з Кам'янки на вул. Жовківській (вул. Хмельницького)

бейт-гамідраш рабина Хіршла з Поморян на вул. Бляхарській (вул. І.Федорова)

бейт-гамідраш ребе Урі з Стреліска (Нові Стрілища) на вул. Костьольній бейт-гамідраш рабина на вул. Шинявській (вул. Ужгородській)

бейт-гамідраш рабина Ієкусіеля Ефраті на вул. Замарстинівській

бейт-гамідраш рабина Шмуеля Галеві Модлінгера на вул. Божничій (вул. Сянській)

бейт-гамідраш рабина на вул. Сербській

бейт-гамідраш вдови рабина з Наварії на вул. Шпитальній, № 11

Оренда інших приміщень під синагоги

На святкові дні, особливо в період осінніх свят - єврейського Нового року (Рош-гашана) і Судного дня, коли численні синагоги Львова були переповнені, було широко прийнято знімати в оренду інші приміщення під синагоги. Так, тимчасові синагоги влаштовувалися у великому залі Будинку єврейської громади на вул. Бернштайна, № 12 (вул. Шолом Алейхема), в єврейському Будинку соціальної допомоги на вул. Старотандетній, № 4 (вул. Мулярська, № 2а), в Ремісничій палаті на пл. Стрілецькій (тепер Ляльковий театр на пл. Д. Галицького), в громаді дрібних торговців на пл. Голуховських, № 1 в будівлі театру Скарбека (тепер Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької), в «Посеймовому залі» на пл. Краківській, № 12, також в будівлі Скарбека, в залі над кінотеатром Музичного товариства на вул. Шашкевича, № 5 (нині Музичне училище на пл. Шашкевича), в залах Народного Дому на вул. Театральній, № 22 (Будинок офіцерів), в Притулку для бідних на вул. Боїмів, № 29 (вул. Староєврейська), в залі на вул. Японській, № 9 та ін. І якщо у звичайні дні року кількість всіх місць проведення молитов була близько 350, то в період свят вона доходило до 500. 


Джерела

Бойко А. Синагоги Львова. Львів. ВНТЛ-Класика. 2008. - 204 с. ISBN 966-8849-30-2 Синагоги України. Спеціальний випуск. Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація, Львів: Видавництво Центр Європи, № вересня 1998.

Володимир Меламед, Євреї у Львові. XIII - перша половина XX століття. Події. Суспільство. Люди. Вступ.слово Ярослава Ісаєвича - М .: Текоп, 1994. - 266 с. ISBN 5770723149 (представлений список з 16 синагог Львова, с.242)

Кравцов С. Синагоги Західної України: стан та проблеми вивчення, Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація, № 2, Львів, 1994, с. 12

Гельстон І. Синагоги Львова. «Галицька брама» № 10-11 (34-35), 1997, с.6-7, 15.

Bałaban M. Żydzi lwowscy na przełomie XVI i XVII wieku - Lwów, 1906.

Bałaban M. Dzielnica żydowska jej dzieje i zabytki - Lwów, 1909.

Schall J. Przewodnik po zabytkach żydowskich Lwowa - Lwów, 1935 .אנציקלופדיה

 של גלויות. כרך ד '. לבוב. - ירושלים-טל-אביב, 1956 זאב פישר-שיין. בסוד ישרים ועדה. מצבת זכרון לקהלת לבוב. - בני-ברק, 1969

Посилання Синагоги Львова СИНАГОГА «Цорі Гілод» - бейс ААРОН ВЕ Ісраель Синагоги Львова.

Йосип Гельстон. Часопис «Ї», число 51/2 008

Józef Gelston. Synagogi Lwowa Хто відчітає «Золоті Рядки» Львова?

Автореферат дисертації: Синагоги України другої половини XVI - початку XX ст. як історико-культурний феномен

Автореферат дисертації: Архітектурно-просторовий уклад єврейських дільниць у містах та містечках Галичини у кінці XVIII - початку ХХ ст.