Підписатися на розсилку

Пошук

Кам'яниця Лейзерівська

Кам'яниця Лейзерівська була збудована у XVII ст. у ренесансовому стилі. Її оздоблювали кам'яні віконні та дверні обрамлення. У XVIII ст. «правом кадука» вона перейшла на урядування юдеями, чим пояснюється її володіння бурґрафами і підвоєводами Низького замку. У цьому будинку підвоєводи чинили суди над юдеями. В актах він згаданий, як «кам'яниця підвоєводинського уряду», у якій садибу мала підвоєводинська варта. У другій пол. XVIII ст. уряд продав кам’яницю Лейзеру Боруховичові, від імені якого утвердилася її назва - Лейзерівська.

У 1863 році тодішні власники Я. і 3. Шляйхери, 3. Раппапорт і Р. Горовіц реконструювали офіцину (арх. Йозеф Мізель). У 1865 р. поліційний будівельний уряд зобов'язав власників забрукувати подвір'я. У донесенні ляндвійтівського уряду середміської дільниці від 1871 р. перечислено тодішніх співвласників Лейзерівської кам'яниці: півбудинку посідав уряд юдейського шпиталю, чверть його - голова юдейського шпиталю Сімха Раппапорт, ще чверть - Лейб Шляйхер і Райлє Paп (Шляйхер). У 1873 р. був замінений високий ґонтовий дах з люкарнами на нижчий бляшаний зі стріховими віконцями у піднятій фасадній стіні (будівничий Йозеф Енґель).

Перед Першою світовою війною Лейзерівську кам’яницю придбав відомий львівський архітектор Фердинанд Каслєр. У 1912 р. він її розібрав і виготовив проект на нову чиншову кам'яницю в стилі німецького модернізму. Новий будинок мав постати в регульованій червоній лінії, яка була відсунута вглиб. Проектований будинок займав цілу парцелю. З невідомих причин Каслєр будинку не збудував, що видно на аеросвітлині 1920-х рр.

Лейзерівська ренесансова кам’яниця збереглася на рисунку Франца Ковалишина 1904 р.

Лейзерівська кам’яниця (вул. Федорова, 23) на рисунку Ф. Ковалишина, 1904 р. (Balaban М. Dzielnica zydowska)

Вона була чотириповерховою, шириною 9 м, з чотирма осями вікон. У планувально-просторовій структурі була характерною для середньовічного Львова. Другий поверх з сегментними вікнами на всю ширину підкреслював балкон на білокам'яних кронштейнах. Кам'яниця мала три входи: у браму і до партерового приміщення, очевидно, крамниці, один вхід вів до пивниць, які використовувалися як склади. Двосхилий невисокий дах був вкритий бляхою. Фасад завершувався карнизом, під яким йшов ряд прямокутних стріхових віконець, влаштованих під час заміни ґонтового даху на бляшаний.

У 1944 р. Януш Вітвіцький на основі обмірів фрагментів Лейзерівської кам'яниці розробив проект її реконструкції.

1- проект реконструкції ренесансової кам’яниці, арх. Януш Вітвіцький, 1944 р. (НДІІТАМ), 2 - проект чиншової кам'яниці на місці давньої, арх. Фердинан Каслєр, 1912 р. (ДАЛО)

Зрубна криничка з отвором, виявлена при розкопках Лейзерівської кам'яниці

У 2010-2011 рр. проведені часткові археологічні розкопки, якими виявлено: межовий мур, фундаменти кам’яниці XVIII ст. та замощену долівку пивниці; рештки дренажної системи і криничку з перфорованим дном; шість зрубних криниць на ділянці, дві з яких досліджені цілком.

ДЖЕРЕЛА:

1 .Державний архів Львівської області (ДАЛО), ф. 2 Будівельне управління м. Львова, oп. 1, спр. 455.

2. Звіт про архітектурно-археологічні дослідження 2010-2011 рр. на ділянці вул. Федорова.

3. Могитич Р. Ліктьовий податок / Вісник ін-у Укрзахідпроектреставрація. - Львів, 2009 - Ч. 19.

4. Balaban М. Dzielnica zydowska: jej dzieje і zabytki/ Biblioteka Lwowska. - Warszawa, 1990. - T. III. - S. 57.