Підписатися на розсилку

Пошук

Кам'яниця Кривесівська

Кривесівська кам'яниця зведена у XVI ст. Костем Русином, який згодом передав її своєму зятеві греку Ахіллі. В 1601 р. кам'яниця перейшла у власність передміського юдея Арона Рубіновича, і відтоді нею володіли юдеї. Під час шведського нападу в 1704 р. кам’яниця була сильно пошкоджена, після чого відбудована коштом кагального бурмістра Зельмана Пінкасовича. За ліктьовим податком 1767 р., називалася Кривесівською.

У будівельній справі за 1863 р. подано опис кам'яниці: чотириповерхова, з дерев'яними перекриттями, внутрішніми (з подвір'я) балконами, зі сходами та партеровою офіциною, ширина фасаду мала 9,9 м. У 1863 р. кам'яницю перекрили новим бляшаним дахом (архітектор Йозеф Мізель) замість високого гонтового. В 1867 р. за його проектом надбудували партерову офіцину другим поверхом. На початку XX ст. кам'яниця вимагала реставрації. В 1912 р. чільний будинок, власником якого був Іцхак Панцер, розібрали з метою будівництва нового. Однак з невідомих причин його не збудували. Перед розбиранням обміри кам'яниці виконав архітектор Якуб Шеллєр. Офіцина у східній частині парцелі, як власність Панцера, простояла до 1939 р. Тоді її розібрали як аварійну, згідно з вимогою магістрату від 1930 р. Вільна парцеля, на якій стояла ренесансова Кривесівська кам'яниця з офіциною, перебувала у власності Іцхака Панцера до 1939 р. Того ж року перестала функціонувати шхіта (ритуальна різня птахів для отримання кошерного м'яса), яка розташовувалася на парцелі, у її східній офіцині з входом з вул. Шклярської. Кривесівська ренесансна кам'яниця збереглася на рисунку Ф. Ковалишина 1904 р. Януш Вітвіцький реконструював втрачену ренесансну кам’яницю станом на XVIII ст., обмірявши збережені фрагменти.

У радянський час вільні парцелі (будинки № 23, 25) використовувались як господарське подвір'я з тимчасовими спорудами ЖЕКу. У південно-східному куті ділянки, при північній стіні синагоги та при західній стіні лазні з миквою стояла прямокутна двоярусна споруда. Її збудували відразу по війні. На нижньому поверсі розташовувались майстерні ЛКП, а на верхньому - кімната сторожа. Ця споруда у плані не співпадала зі своєю попередницею - різнею птахів. Її також розібрали під час розкопок, як таку, що не мала історичної та архітектурної цінності. Ще давніше неподалік від цієї споруди, при межовій стіні з ділянкою будинку № 27 були виходи, які розібрали наприкінці 1980-х рр. Майже ціле подвір'я ЛКП було замощене бетонними плитами.

Підмурки Кривесівської кам'яниці, виявлені під час археологічних розкопок (фото 2010 р.)

У 2010-2011 рр. Ю. Лукомським проведені археологічні розкопки, якими виявлено: межовий мур, мощення ділянки XVII ст. при синагозі ТаЗ, фрагменти купольних п'єців XV-XVI ст., частину фундаментів ренесансних кам'яниць будинків № 25, 27; три дерев'яні каркасні пивниці XIV-XV ст., ймовірно, королівських палат Володислава Яґайла, князя Свидриґайла і короля Владислава III Варненьчика.

ДЖЕРЕЛА:

  1. Державний архів Львівської області, ф. 2 Будівельне управління міста Львова, oп. 1, спр. 99, 457.
  2. Звіт про архітектурно-археологічні дослідження 2010-2011 рр. на ділянці вул. Федорова.
  3. Могитич Р. Ліктьовий податок/ Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація. - Львів, 2009. -Ч. 19.
  4. Balaban М. Dzielnica zydowska: jej dzieje і zabytki / Biblioteka Lwowska. - Warszawa, 1990. - T. III.