Підписатися на розсилку

Пошук

Кагальний будинок по вул.Федорова, 27

Будинок стоїть на місці давньої ренесансової кам'яниці, на ділянці, званій Олеською, яку 1580 р. купив заможний купець Іцхак Нахманович з метою зведення синагоги. Ця ділянка лежала порожньою після того, як вигоріла вся її забудова в пожежі 1571 р. У 1581 р. Нахманович отримав дозвіл від короля на побудову синагоги. Він запросив одного з найвідоміших львівських будівничих Павла Щасливого. Цей архітектор будував усі будинки на Олеській площі. Спочатку поставив кузню (в дію приводив керат), потім дім для Марка Іцхаковича, сина Нахмановича (вул. Федорова, 27), також дім Іцхака Сюскінтовича (вул. Заарсенальна, 5) і синагогу. Кам'яниця Марка Іцхаковича одночасно була кагальною.

Вигляд кагальної кам'яниці на рисунку Ф. Ковалишина (ЦДІАУЛ, ф. 136, оп. 1).

Ренесансову кагальну кам'яницю зобразив Франц Ковалишин на рисунку вулиці Федорова. Як пише М. Балабан, кам'яниця № 27 вже своїм виглядом вирізнялася з-поміж інших. Вікна великі з сегментним завершенням, над брамою меморіальна таблиця Давиду гаЛеві з написом на івриті. В кагальному будинку відбувалися наради, тут була канцелярія сеньйорів і лавників, були приміщення рабина, сандака, рахмістрів (рахівників) і шпитальних служок, у будинку розташовувалася шхіта - ритуальна різня птахів для отримання кошерного м’яса. Перед цим кагальним будинком депутат зачитував позови до лави (магістрату) і ґроду (старостинського управління). У XVIII ст. майже щоденним гостем був екзекутор (збирач податків), який рівно ж майже завжди відходив ні з чим, бо каса була порожня. Кагальна каса розташовувалася у гіпокаусті (склепі), добре укріпленому і забезпеченому від різних зазіхань. Через будинок вели широкі сіни на подвір'я синагоги, які містилися на крайній лівій осі. Будівельна справа доносить про ремонти, які відбувалися на давній кам'яниці від середини XIX ст., зокрема, у 1870-х рр. згідно з магістратським приписом, кагал направляв комини, а також замінив високий ґонтовий дах на низький бляшаний, 1876 р. в приміщенні зліва від брами був влаштований пекарський п’єц, у 1900 р. ремонтували виходки (майстер Матвій Кривинський).

Кагальна кам'яниця на вул. Федорова, 27 (1, 2 - чільний фасад, 3 - склепіння брами кагальної кам'яниці).

У 1912 р. давню кагальну кам'яницю розібрали з метою зведення нової, проект на яку розробив Леопольд Райс. Тоді шхіту перенесли в офіцину кагальної кам’яниці на вул. Арсенальській 7. Новий будинок збудували 1913 р., він, як і попередній чотириосьовий, але, на відміну має чотири поверхи, а не три; брама-прохід до синагоги розміщена на середній найширшій осі, перекрита кристалічним фальшивим склепінням. Будинок вирізняється поєднанням відкритого цегляного мурування з білокам'яним декором (обрамлення вікон). Пілястри з діамантовим рустом, портал брами та аттик пов'язували нову кам'яницю з ренесансною епохою. На його фасаді вмурували кам'яну таблицю з написом на івриті, яку перенесли з давньої кам’яниці.

Проект кагальної  кам'яниці архітектора Леопольда Райса, 1912 рік (ДАЛО).

До 1939 р. будинок належав юдейському шпиталю, нині - житловий, з кафе на партері та офісом Представництва американського об'єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу.

Джерела:

  1. Державний архів Львівської області (ДАЛО), ф. 2, on. 1, спр. 459 Справа про будівництво будинку на вул. Федорова,
  2. Bataban М. Dzielnica zydowska: jej dzieje і zabytki/ Biblioteka Lwowska. - Warszawa, 1990. - T. Ill
  3. Бойко О. Міська юдейська дільниця Львова. Територія та споруди. - Машинопис, Львів.