Підписатися на розсилку

Пошук

Кагальний будинок на Арсенальській

Кагальну кам'яницю ще на поч. XVII ст. збудував Нахман Іцхакович - син Іцхака Нахмановича (коштом якого 1582 р. постала синагога Турей Загав) на парцелі, яку він купив 1601 р. (вул. Арсенальська, 7). До неї Нахман переніс юдейський шпиталь (гекдеш), з кам'яниці № 29 на вул. Федорова. У кагальній кам'яниці поселився також шамес (синагогальний служка). Як виглядала первісна кам'яниця невідомо, бо на початку XIX ст. її перебудували. Вхід до кагального будинку був з вул. Арсенальської (за зброївнею). До микви вхід був організований з вузької вулиці Шклярської (не існує). У XVIII ст. до кагальних споруд перенесли в'язницю, яка розташовувалася при південній стіні синагоги. Згідно ліктьового податку 1767 р. всі будинки на вул. Арсенальській 7 належали кагалу. На початку XIX ст. кагальні споруди перейшли у власність Ізраелітського шпиталю. Тоді на місці давньої кам'яниці звели новий кагальний будинок. Як пише М. Балабан: «Останній будинок за зброївнею був, як знаємо, жидівським арештом і прилягав до лазні». У 1870-1872 рр. будинок відновлювався за проектом будівничих Й. Міхеля та С. Берштейна. Його приміщення використовувалися під різні функції, зокрема у 1874-1889 рр. верхні кімнати займала загальноосвітня юдейська школа, розміщена на вул. Арсенальській, 3.

Фасад колишньої кагальної кам'яниці на вул. Арсенальській, 7

Будинок базований на прямокутному плані, мурований з цегли і каменю, отинькований. Архітектурне вирішення чільного фасаду в стилі австрійського класи­цизму. Фасад чотириосьовий, увінчаний профільованим карнизом на модульонах з фризом оздобленим воловими очками і сухариками. Вікна декоровані профільованим обрамуванням з замковими каменями у вигляді акантового листя та сегментними сандриками. Партеровий ярус оздоблений дощатим рустом, а його приміщення перекриті характерним для другої половини XIX ст. склепінням кляйна.

Вигляд кагальної кам'яниці і вулички, на якій вона стояла на початку XX ст. описав Маєр Балабан: «Останнім часом розібрано сусідні будинки з вулиць Руської та Підвальної, до яких прилягала кагальна кам'яниця і нова споруда «Дністра» тепер відбивається своєю свіжою білизною на тлі чорних стін жидівських будинків і брудно-жовтого Арсеналу. Та залишилось в цій вулиці з давніх часів сміття, яке там громадять, не дивлячись на сусідство школи і синагоги, а посеред тих куп сміття і через нього тягнуться колоритні шереги юдейських спекулянтів і пасамоників (дрібних ремісників), які виконують свою роботу на вулиці під Арсеналом так, як то робили впродовж віків».

У 1946 р. поверхові приміщення кагального будинку адаптували на помешкання, а партерні продовжували використовуватися як гардероб лазні, але вже не юдейської, а міської під № 1. Лазня припинила своє функціонування на початку 1990-х років. Всередині 1990-х на партері влаштували кафе, згодом кав'ярню та салон краси «Студіо».

Джерела:

  1. Державний архів Львівської області (ДАЛО), ф. 2, on. 1, спр. 99.
  2. ДАЛО, ф. 2, on. 1, спр. 457 Справа про будівництво будинку на вул. Федорова, 25.
  3. Bataban М. Dzielnica zydowska: jej dzieje і zabytki/ Biblioteka Lwowska. - Warszawa, 1990. - T. Ill
  4. Бойко О. Міська юдейська дільниця Львова. Територія та споруди. - 2008. Машинопис.