Центром передмістя була площа Старий Ринок, яка у той час біла великою торговицею. Після перенесення центру на нове місце у 14 ст. єврейське населення стало основною громадою цього простору. У 19 - першій половині 20 ст. євреям належала більшість крамниць та майстерень в будинках навколо теперішніх площ Старий Ринок та Св. Теодора.
Саме тут, на території старої передміської дільниці знайшли своє місце основні божниці двох нових релігійних течій: хасидизму та прогресивного іудаїзму (гаскали). Вплив гаскали зріс у Львові після того, як Галичина увійшла до складу Габсбургської монархії у 1772 р. Цей рух торкнувся також і релігійного життя євреїв, призвівши до поширення прогресивного іудаїзму. В синагогах цієї течії застосовувалися органна музика, хоровий спів, жінки інколи молилися разом з чоловіками. Прихильників гаскали називали маскілім. У 1843-1846 рр. на пл. Старий Ринок постала їх синагоги "Темпель" (архітектор Іван Левицький та Йоганн Зальцман). Вона була місцем збору маскілім, де з приводу майбутнього євеїв у Галичині дискутували такі видатні інтелектуали-просвітники, як Якуб Бодек чи Абрага Кон. Синагога була спалена дощенту у серпні 1941 р., на початку німецької окупації Львова. У сквері встанолено пам'ятну таблицю.
Синагога "Темпель"
Досить тривалий час рабином цієї синагоги був Абрагам Кон (1807-1848), який народився у м. Залужани в Богемії та навчався у Празькому університеті. Він долучився до формування шкільництва для єврейської молоді та був прихильником реформування богослужінь в синагогах та активного залучення євреїв до громадського життя. Коли у 1844 р. його запросили до Львова, він відкрив так звану Нормальну школу ("Нормальшуле") та брав участь у спорудженні синагоги "Темпель". Його активність викликала різку критику з боку ортодоксальих рабинів. 6 вересня 1848 року рабин і його маленька дочка раптово помирають, причиною вважається отруєння. Підозрюваний Аврагам Бер Пільпель був засуджений місцевим судом, але відпущений апеляційним судом. Смерть рабина спровокувала багато припущень і спекуляцій, в тому числі і про змову.
На куті вулиць Сянської і Старої була Передміська синагога. Спочатку її будівля була дерев'яною (зараз це територія ринку "Добробут") . Вона згоріла 1623 р., після чого її перебудували як кам'яну синагогу. Синагозі Краківського передмістя, єдиній кам'яній споруді у кварталі, неодноразово доводилося ставати оборонною твердинею. Синагогу підірвали восени 1941 р.
Якраз навпроти, на стіні будинку № 4 по вул. Сянській вміщено меморіальну таблицю, яка засвідчує, що тут від 1971 р. до 1941 р. знаходилась інша синагога "Хасідім Шул" - перша хасидська божниця, що не залежала від місцевої єврейської громади - кагалу. Хасидизм як новий напрямок в іудаїзмі виник у середині 18 ст. і не одразу став популярним, окрім того зустрів рішучий опір тогочасних рабинів. Починаючи з 1772 і до 1784 р. на послідовників хасидизму рабини неодноразово накладали херем, тому хасиди почали будувати власні синагоги, які залежно від напрямку хасидського руху та величини, називалися то "клойзами", то "шулами". Першим таким клойзом у Львові була синагога "Хасідім Шул". Будівля синагоги постраждала від погрому в 1918 р. та була остаточно зруйнована нацистами в часи Другої Світової війни.
Синагога "Хасідім Шул" після погрому 1918 р.
Починаючи з середини 19 ст. у Львові відбулися позитивні зміни щодо ставлення до хасидів. Серед хасидів Галичини був організований новий напрямок під назвою "хідушим" (новатори). Хасиди-новатори уже в 1840 році на перетині вулиць Вугільної і плозі Теодора відкрили Талмуд-Тору (релігійну школу для хлопців). Поруч, з 1842 по 1844 рр., на кошти львівського купця і мецената Якуба Глянцера побудували синагогу "Якуб Глянцер Шул". Під час війни нацисти закрили божницю і використовували як склад. У післявоєнний період діяльність єврейської громади регламентувалася радянською владою, а у місті офіційно діяла одна синагога у приміщенні "Якуб Глянцер Шул". У 1962 р. після смерті останнього рабина під вигаданим приводом синагогу закрили. Після отримання Україною Незалежності 1991 р. тут почало функціонувати Єврейське товариство ім. Шолом-Алейхема.
Сучасний вигляд будівлі хасидської синагоги "Якуб Глянцер Шул"
Невеликі вулиці Вугільна, Мстислава Удатного, Весела та Мулярська оточують площу Святого Теодора. Наприкінці 19 та в першій половині 20 ст. тут продавали фрукти, м'ясо та рибу, кипіло життя у маленьких єврейських крамницях та майстернях. Сьогодні вже майже ніщо не нагадує про особливості цього передміського "штетлу". Хіба інколи на фасадах будинків видно літери на ідиш, які говорять про те, де колись була перукарня, крамниця або кондитерська.