Підписатися на розсилку

Пошук

Борухівська кам'яниця

Будинок розташований на видовженій парцелі колишньої юдейській дільниці між вул. Староєврейською і Братів Рогатинців і прилягав до Великої міської синагоги. Ця парцеля впиралася у південне прясло міських укріплень і первісно на ній стояло дві міщанські кам'яниці, власниками яких були юдеї. Майєр Балабан відзначив: «Тут же при божниці на вул. Ботів 52 є кам’яниця Борухівська. 1767 року вона належала Боруху Вольфовичу, який був злотником» (злотник - асенізатор, очищувач міста від нечистот). Кам'яниця походить з XVII ст. і впродовж існування зазнала численних перебудов. У 1728 р. її об'єднали з тильною кам'яницею, про що свідчить таблиця з датою «5488», вміщена на фасаді від Cтароєврейської.

Таблиця на будинку з датою об'єднання двох кам’яниць «5488» або 1728 рік.

На 1863 р. будинок перебував у поруйнованому стані. Тоді він мав багато власників, частиною від Бр. Рогатинців володіло Уравління ізраелітського шпиталю під керівництвом Лейба Міллера. Того року частково провели ремонт. У 1908 р. був виготовлений проект на реконструкцію частини від Староєврейської (архітектор Едвард Словінський), яким мінялися сходи в подвір'ї. Але роботи не були проведені і 1909 р. магістрат вирішив розібрати будинок. Власники вбачали його руйнацію у причині пошкодження межового муру, зведеного 260 років перед тим, під час ремонту Великої міської синагоги. Магістрат змусив керівництво ізраелітського шпиталю і дому перестарілих фундації Мавриція Лазаруса звести новий будинок. У 1911 р. архітектор Йозеф Авін виготовив проект чотириповерхового будинку, але через брак коштів власники вирішили його відремонтувати; у 1912 р. був виготовлений проект (архітектор Міхал Улям), яким передбачалося укріплення та надбудову кам'яниці від вул. Собєського, влаштування нових вікон та замурування входу від вул. Боїмів, а також влаштування нових санвузлів у подвір'ї-колодязі і нового даху. Проект Уляма реалізували, але під час робіт були знищені пам'яткові елементи, зокрема розібрали двері до пивниці і змінили підлогу в помешканні швейцара. У 1913 р. магістрат зобов’язав власників повернути усунені елементи. В будинку від вул. Боїмів розташовувалася пекарня, власником якої на 1934 р. був Зиґмунд Юліуш Горовіц.

Східний фасад Борухівської кам’яниці (сучасний вигляд)

Після знищення синагоги у 1943 р. будинок відгорожував від утвореної площі збережений межовий мур. Його розібрали у 1987 р. - після ґрунтовної перебудови будинку. У східній стіні пробили вікна, перетворивши її на фасад. Тоді ліквідували внутрішнє подвір'я-колодязь та коридор в частині будинку від вул. Староєврейської, влаштувавши в ньому мистецьку галерею «Артес» Спілки художників. У 2009 р. Артес продали приватному власнику, а у 2013 р. у приміщеннях «Артесу», пивницях та на другому поверсі відкрили кафе.

Джерела:

  1. ЦДІАУЛ, ф. 19 (Йосифинська метрика), oп. 12, спр. 2-5.
  2. Державний архів Львівської області, ф. Будівельне управління міста Львова 2, oп. З, спр. 161.
  3. ДАЛО, ф. 2, oп. 1, спр. 459, арк. 30.
  4. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. -Т. З,- Київ, - С. 75.
  5. Бойко О. Синагоги Львова. - Львів.
  6. Balaban М. Dzielnica zydowska: jej dzieje і zabytki / Biblioteka Lwowska. - Warszawa, 1990.
  7. Schall J. Przewodnik po zabytkach zydowskich Lwowa. - Lwow, 1935.