Наприкінці 16-го - на початку 17-го ст. Львів став духовним центром та культурним оазисом єврейства від заходу Європи до Польщі та Східної Галіції.  Серед відомих персоналій, які залишили вагомий слід у становленні єврейської думки та релігійного вчення, є два брати - раббі Іцхак та раббі Давид ГаЛеві Сегали, які були учнями раббі Йегошуа Фалька. 

Раббі Давид бен Шмуель ГаЛеві Сегал (раббі ТаЗ) є автором всесвітньовідомого твору "Турей Загав" ("Золоті рядки), який є коментарем до "Шульхан Аруху" і на честь якого названо синагогу Нахмановича у Львові. 

Про його рідного брата Іцхака відомо, що він присвятив усе  своє життя вивченню Талмуду і розробці на його основі низки праць та філософську-етнічну тему. Хоча раббі Іцхак бен Шмуель ГаЛеві ніколи не посідав офіційних посад у єврейській громаді м. Львова, він мав великий авторитет і повагу у громаді та його часто залучали до вирішення складних етнічно-законодавчих диспутів. 

Єдиною працею раббі Іцхака ГаЛеві, яку він опублікував за свого життя, була книга "Ідея Іцхака". Це було дослідження по єврейській граматиці, яка свідчить про високий рівень автора у цій галузі на рівні видатних вчених-талмудистів та рабинів Польщі. У такому ж граматичному стилі була написана "Шир Геула" на честь порятунку Вс-вишнім єврейського народу від усіх поневірянь. Розроблені раббі Іцхаком граматичні лінії включені до шабатніх пісень та молитовників.

На відміну від свого вчителя Йегошуа Фалька, раббі Іцхак ГаЛеві мав негативнне ставлення до питань кредитування і був надзвичайно переконаним прихильником канонічної єврейської традиції.