За часів правління Сигізмунда-Августа (1548-1572), що був останнім королем Ягеллонської династії єврейська культура, судочинство та релігійна думка досягли особливого розквіту завдяки привілеям, які король надав єврейській громаді. Так, поряд з появою єврейського релігійного суду (бейс-дін), у якому судочинство підпорядковувалося єврейським законам (Мішпат Іврі) у квітні 1571 р., постала перша єврейська науково-релігійна школа - ієшива (талмудична академія) у 1590 р. Львівська Талмудична школа відрізнялася від таких подібних в інших містах Польші, оскільки за королівським декретом не була прив'язана до міста і могла пересуватися, але зі згоди головного рабина міста. Головою єшиви було обрано єврейського мудреця-талмудиста Йегошуа Фалька.
Йегошуа Фальк народився в Південній Німеччині та навчався у видатного вченого-талмудиста Соломона Лур'є і краківського раббі Моше Ісерлеса. Він був рабином у низці громад у Європі, а потім, оселившись у Львові, присвятив себе навчанню. Його вітчим, відомий фінансист і бізнесмен Ісраель Ейделес, якого ще звали Ісраель Йосеф Золочевський, придбав для нього у 1590 р. трьохярусний будинок у Миколи та Станіслава Жолкевських за 2 000 талерів по вул. Бляхарській, 28 (нині вул. Івана Федорова). У міській актовій книзі ця будівля фігурує як кам'яниця Рабиновська.
Відомі вчені-талмудисти і рабини Східної Європи навчалися у львівській єшиві. Безпосередніми учнямии Фалька були раббі Бер бен Ісраель Ейленбург, талмудист Авраам Рапопорт, талмудист і рабин Іцхак гаЛеві. Серед відомих творів Йегошуа Фалька є коментарі до Талмуду і дослідження по банківській справі і креддитуванню. Йегошуа Фальк був головою Об'єднання єврейських громад чотирьох країв (Ва'ад Арба Арацот) Польсько-Литовської співдружності (Велика та Мала Польща, Галіція і Поділля, Волинь і Україна) та у 1607 р. видав колекцію рішень Ради Об'єднання.
Він був одним із найбільших талмудистів свого часу, і його книга коментарів та доповнень до Талмуду «Пней Єгошуа» належить до класики періоду ахаронім, її й сьогодні вважають важливим досягненням у вивченні Талмуду. Його перу належить також "Бейт Ісраель" ("Дім Ізраїлю"), філософський трактат "Меїрат Ейнаїм" ("Просвітлення очей") та ін. У 1592 р. в Німеччині видана його економічна праця "Контрес аль дін ріббіт" ("Обговорення законів прибутку"), що критикує систему лихварства та фінансових шахрайств. Ця праця була перекладена багатьма мовами.
Незважаючи на високу посаду та репутацію вченого Йегошуа Фальк завжди високо шанував свого вітчима і завжди підкреслював, що вивчення Талмуду в єшиві є заслугою Ісраеля Ейделеса. Сам меценат спонсорував 25 студентів єшиви і регулярно жертвував великі суми грошей на благодійність. Він був засновником багатьох синагог у містах Львова, зокрема у Золочеві, допомогав євреям, що поселялися у Жолкві, він закупав єврейські книги та розповсюджував їх по синагогах і громадах, допомагав з приданим бідним єврейським дівчатам, заснував монетний фонд для бідних в Ерец-Ісраель.