Розділ «Вайелех» ( «І пішов ...») описує події останнього дня земного життя Моше. «Сто двадцять років мені сьогодні», - говорить він народу – «і я не можу більше виходити і входити ...» Моше робить Йегошуа своїм наступником, записує (або завершує записувати) всю Тору на сувої, який вручає левитам для збереження в Ковчезі Заповіту.

У розділі наводиться заповідь загальних зібрань: кожні сім років, у свято Суккот першого року циклу Шміта весь єврейський народ: чоловіки, жінки і діти - повинні були збиратися в Ієрусалимському Храмі, де цар повинен був читати для них Тору.

Розділ завершується пророцтвомпро те, що народ Ізраїля порушить заповіт Вс-вишнього, через що Б-г приховає лик Свій від них, але що остаточно їх нащадками Тора не буде забута ніколи.