Яаков Орнштейн, рабин Львова, був противником хасидизму. І ось, коли одного разу рабин з Ружина заїхав до нього, він вирішив, що гість почне розмови, присвячені тонкощам тлумачення Тори, щоб справити на нього враження хасидською вченістю. Але цадик всього лиш спитав його:

- З чого зроблені дахи у Львові?

-З покрівельного заліза, - сказав рабин.

-А чому з покрівельного заліза?

-Для захисту від пожеж.

-Але їх можна було б робити і з черепиці, - сказав рабин Ісроель і поїхав далі.

Коли він пішов, рабин довго сміявся, примовляючи: "І ця людина вважає себе пастирем!"

Декілька днів потому рабин Меїр з Перемишлян приїхав до Львова побачитися зі своїм другом, рабином з Ружина, але того не виявилося вдома. Рабину Меїру розповіли про те, що сталося. Той, просвітлівши на обличчя, сказав: "Насправді, дах, як і серце людини, яка несе відповідальність за всю громаду, повинен бути складений із черепиці: щоб могла і розбитися від людських страждань, і разом з тим бути достатньо міцною, щоби витримувати всі страждання. А ці люди говорять про покрівельне залізо!"