У рабина Мордехая з Ляхович був відданий хасид на ім'я Йоель, що жив в містечку Чаплі, неподалік від Ляхович. Носив він кожух, як простий селянин, хоча вважався керуючим маєтком. Ніколи не ховав цицит, навіть коли повинен був розмовляти з важливими особами. І в його господарській книзі в верхній частині кожного аркуша було написано: "Я вірю повною вірою, що Пресвятий, благословенний Він, великий і править усіма світами". Йоель тримав невеликого білого коня спеціально, щоб їздити до ребе. Праведні люди розповідали про нього, що коли він поїв свого коня, йому відкривався Еліягу Га-Наві.

І ось одного разу Йоель відчув непереборне бажання відправитися до свого ребе і почути від нього тлумачення слів Тори чи якесь висловлювання. Він поспішив у Ляховичі і, діставшись до будинку рабина Мордехая, прив'язав свого коня біля хвіртки. У будинку рабина двері, що ведуть з вулиці в присінок, завжди були відкриті, а в той день через спеку рав Мордехай перемістився з кімнати в передпокій і розмовляв там з відвідувачем - рабином Ашером зі Століна - і закрив зовнішній замок.

Потягнувши вхідні двері на себе, Йоель, що звик заходити в передпокій без стуку, виявив, що вони зачинені. Через непереборне бажання скоріше побачити ребе він став стукати і вимагати, щоб його впустили.

Рабин Ашер зі Століна злякався несподіваного стуку і запитав: "Хто там?". Йоель відповів: "Це я". Тоді рабин з Ляхович сказав голосно - так, щоб було чутно за дверима: "Що ж це за створіння Бога, яке може сказати про себе "Це я". Адже сказано: "Я Бог, Я - а ніхто інший". Тільки Пресвятий, благословенний Він, може сказати про себе "я". Ніхто не може сказати про себе "я" і при цьому вимовити чисту правду".

Коли Йоель почув слова раббі Мордехая, душа його заспокоїлася, і він навіть не захотів заходити в будинок, а щасливий відправився додому.